Євген КОНОПЛЯНКА: "Коли у Блохіна запитували безпосередньо: "Коли подаєте у відставку?" – це не журналістика, це провокація"

Колишній вінгер збірної України Євген Коноплянка прокоментував проблеми у спілкуванні між футболістами та ЗМІ.

– Наскільки, на вашу думку, зараз важливо, щоб гравці були відкритими до спілкування зі ЗМІ? Бо складається враження, що це стає дедалі більшою проблемою.

– Ви знаєте, я вам скажу прямо – проблема не лише у футболістах. Вона в тому, що деякі журналісти просто зруйнували довіру. І я не боюся це сказати відкрито. Є один із журналістів, який любить говорити багато дурниць. Він не шанує футболістів, дозволяє собі відповідно висловлюватись. От саме такі люди, на жаль, зробили так, що гравці стали закритішими.

Це як у команді: буває один гравець, який руйнує атмосферу – і все сиплеться. У медіа те саме: кілька людей зіпсували репутацію цілому середовищу. Бо коли спортсмен відкривається, говорить чесно, а потім бачить, як його слова перекручують заради клікбейту чи переглядів – він просто більше не хоче спілкуватися.

Я сам це проходив. Говориш від душі, щиро, а потім читаєш і не впізнаєш власних слів: усе перевернуто з ніг на голову. Для чого? Щоб було яскравіше у заголовку, щоб «зайшло». Але це боляче. Бо ти хочеш бути чесним, а тебе виставляють у невигідному світлі.

Он нещодавно витягнули старе відео з Кварцяним. Йому Роман Бебех, якщо я не помиляюсь, поставив провокативне запитання – і було видно, що тренера просто спеціально зачепили. А потім подали це як сенсацію: мовляв, Кварцяний накричав. Ну звісно накричав, бо запитання було сплановане, щоб вивести його з рівноваги. Або коли у Блохіна запитували напряму: «Коли подаєте у відставку?» – це не журналістика, це провокація. Так не можна.

Тому я чудово розумію футболістів. Вони бояться, що їхні слова виріжуть з контексту або подадуть перекручено. А потім – проблеми: клуб читає, робить висновки, що ти «нагавкав», – і починається. Людина, яка хотіла бути щирою, у результаті страждає.

Через це хлопці закриваються. Ми часто обговорюємо це між собою – я пояснюю їм, що треба бути відкритими, але водночас обережними. Якби я був упевнений, що всі журналісти коректні, щирі, доброзичливі, я б сказав гравцям: «Говоріть усе, що думаєте». Але, на жаль, не всі такі. Тому тепер кожен десять разів подумає, кому дає інтерв’ю і що говорить.

А футболістам і так непросто. Коли немає результату, коли тиск з усіх боків – останнє, чого хочеться, це ще й читати про себе перекручені цитати. Бо буває, журналіст запитує просто в лоб: «А ти що, своїх грошей вартий? Чого ти взагалі граєш?» – ну й як ти хочеш, щоб футболіст відповів? Звісно, емоційно. Бо це вже не питання, а образа.

Але я завжди кажу: треба залишатися чоловіком. Якщо вже щось зробив або сказав – відповідай, поясни, не тікай. Це теж частина професіоналізму. Просто без оцих дешевих провокацій, які псують усе довкола, - сказав Коноплянка.