28 липня 2025 13:13

Гравець ФК "Лісне" зізнався, чи дає команді перевагу присутність Гармаша і Рибалки: "Може, когось і лякають‎"

Минулого вікенду в Україні стартувала першість у Другій лізі. Велику перемогу в першому турі здобуло ФК «Лісне» (виграш – 3:0 у «Атлета»), мабуть, найдосвідченіша команда в цьому дивізіоні. Досить сказати, що кольори колективу захищають колишні футболісти «Динамо» і збірної України Сергій Рибалка та Денис Гармаш. Також серед авторитетів значиться і 33-річний Олександр Насонов, екс-гравець молодіжної збірної України, який має за плечима майже 250 матчів на професійному рівні. Після поєдинку захисник поспілкувався з сайтом Sport.ua.


– Олександре, яким видався перший матч для ФК «Лісне» на професійному рівні?
– Перші 15 хвилин були нервовими, оскільки деякі наші футболісти дебютували на професійному рівні, тому відчувалося хвилювання. Але потім, в середині тайму, нам вдалося забити три м'ячі за сім хвилин і, по суті, все вирішилося.


– Що скажеш про рівень Другої ліги. Чи про це говорити ще зарано?
– Звичайно зарано. Коли зіграємо з усіма суперниками, тоді можна буде якось оцінювати. А що стосується «Атлета», то цей колектив теж вперше потрапив до професіоналів, тому, повторюся, до цього питання можна повернутися трохи пізніше.


– Вашу команду очолює Олександр Рябоконь. Раніше з цим наставником, якщо не помиляюся, ти не перетинався?
– Чому ж? Перетинався (посміхається). Грав проти його команд. Ну а під його керівництвом працюю вперше.


– І як тобі наставник?
– Комфортно. Відчувається, що це тренер з великим досвідом. Ніяких проблем, все добре.


– Кажуть, що Олександр Дмитрович дуже сильний тактик.
– Незважаючи на те, що це Друга ліга, наставник прищеплює нам вимоги, які він хоче бачити. Підтверджую, що на тактиці робиться великий акцент (посміхається).


– Ти чимало пограв, тому не можу не запитати, під час тренувань фізичні навантаження в Другій лізі і в УПЛ сильно відрізняються?
– Потрібно розуміти, що у кожного наставника свої підходи до роботи. Не можу говорити за інших, але зараз мені не складно.


– ФК «Лісне» тільки вийшов у Другу лігу. З футболістами підписані професійні контракти?
– Так.


– Зарплати символічні чи є за що грати?
– Скажу, що є за що грати.


– Наскільки цей рівень нижчий, ніж в УПЛ?
– Звичайно, нижчий. Я б сказав, що зарплати у нас на рівні середняків Першої ліги (близько 40-50 тисяч гривень. – ред.)


– На який термін підписано твою угоду?
– На один рік.


– Ти ще плануєш засвітитися в українській Прем'єр-лізі?
– Так. Я вже говорив, що мене багато хто списав, але я вірю, що ще не сказав свого останнього слова на найвищому рівні. Можливо, це буде з ФК «Лісне». Але як все вийде, подивимося.


– Тобто, за сприятливих обставин ти не будеш проти продовжити угоду зі своїм нинішнім клубом?
– Про це зараз говорити зарано. Все залежить від моєї гри, від результатів команди. Але якщо говорити глобально, то я готовий допомагати своїй нинішній команді, якщо, звичайно, керівництво і головний тренер будуть зацікавлені в моїх послугах.


– У міжсезоння ваш головний тренер говорив, що ще немає конкретних завдань на сезон. Як зараз з цим справи?
– Можу сказати, що команда продовжує формуватися. Але з такими виконавцями в складі, як Денис Гармаш і Сергій Рибалка, які вигравали чемпіонати України і виступали за збірну України, хочеться домагатися тільки перемог. Хоча конкретних цілей керівництво перед нами ще не ставило. Єдине, що хочуть поки від нас бачити, так це в кожному поєдинку прагнути до максимального результату.


– Дійсно, ФК «Лісне» одна з найавторитетніших команд за футболістами. Це дає вам додаткову перевагу?
– Це повинні говорити наші суперники. Може, когось і лякають прізвища Рибалки і Гармаша і, можливо, Насонова (сміється), але нинішня молодь, можливо, вже й не знає таких авторитетів в українському футболі, тому і страху у них не буде. Втім, все покажуть самі матчі. Важливо, що ФК «Лісне» вдало стартувало. Будемо намагатися продовжувати в тому ж дусі.


– А взагалі, який для тебе був найкрутіший період виступів на найвищому рівні?
– Якщо говорити про всі нюанси, то це донецький «Металург», коли команду очолював Сергій Ташуєв, а потім Володимир П'ятенко. Це стосується гри, кадрового потенціалу, заробітної плати та премій.