24 квітня 2023 12:19

До дня народження Сергія Журавльова

Один із основних оборонців київського «Динамо» 70-х і 80-х виступав за команду в період між двома Кубками кубків УЄФА.


Він запам’ятався чіпким і непоступливим захисником: «фізично сильний, сміливий, витривалий, жорстко діяв у єдиноборствах, вміло боровся за верхові м'ячі», ‒ так описували Сергія Журавльова сучасники. Свої найкращі якості він використовував, граючи за найкращі команди України та передаючи безцінний досвід юним футболістам уже в якості дитячого тренера.


Сергій Миколайович Журавльов народився 24 квітня 1959 року в місті Брянка, що на Луганщині. Починав займатися футболом вдома, від 1970-го здібний юний футболіст проходив навчання в ворошиловградському спортінтернаті, є вихованцем відомого місцевого дитячого тренера Бориса Фомічова, займався у Вадима Добіжі.


Хороша антропометрія, надійність і чіпкість у грі та безперечна спортивна перспективність змусили заговорити про Сергія задовго до дебюту на дорослому рівні. А успіхи в юнацько-молодіжному футболі не змусили себе довго чекати. Журавльов ‒ переможець всесоюзних турнірів "Дружба" 1974 року та "Переправа" 1978 року, міжнародного турніру "Юність" 1977 року та володар республіканського кубка "Юність" 1975 року. 4 матчі провів за юнацьку збірну СРСР, 1 – за олімпійську.


У складі збірної СРСР Журавльов став бронзовим призером чемпіонату Європи 1977 року серед юнаків, а в 1980-му ‒ переможцем молодіжного чемпіонату Європи, здобувши звання майстра спорту міжнародного класу. Правда, на час свого другого досягнення Сергій уже був в іншому клубі.


Серед дорослих Журавльов дебютував у «Зорі». 12 квітня 1978 року він вперше зіграв у Вищій лізі, коли луганчани виграли в гостях у «Дніпра» (2:0), а загалом у першому сезоні серед дорослих Сергій провів 12 матчів. Успіхи молодого гравця не залишилися непоміченими – відразу кілька клубів цікавилися гравцем «Зорі», і найспритнішим виявилося «Динамо».


Від самого початку Сергій пробився в основний склад киян – дебютував 24 березня 1979 року в матчі проти СКА (0:0), за весь чемпіонат пропустив лише одну гру, а 22 серпня відкрив лік своїм голам за «Динамо». У матчі з майбутніми віце-чемпіонами СРСР, донецьким «Шахтарем», Журавльов забив прямим ударом зі штрафного, а кияни виграли вдома – 2:0.


1979 рік приніс у колекцію молодого захисника бронзові медалі Вищої ліги чемпіонату СРСР та Спартакіади народів СРСР (у складі збірної УРСР). Лише Журавльов і Роменський провели того сезону по 33 матчі за «Динамо», і це була величезна довіра до новачка зі сторони Валерія Лобановського. 1980-го Журавльов вперше став чемпіоном СРСР, 1982-го здобув повний медальний комплект Вищої ліги («срібло» до раніше здобутих «золота» та «бронзи»). Також у 1982 році Сергій Журавльов здобув Кубок СРСР, відігравши весь фінал проти московського «Торпедо» (1:0).


Загалом за «Динамо» Журавльов відіграв шість сезонів, 127 матчів у чемпіонатах СРСР (1 гол) і провів 13 матчів у єврокубках (5 у Кубку європейських чемпіонів, 8 – у Кубку УЄФА). От тільки з часом більш успішні конкуренти по захисту витіснили Сергія зі стартового складу киян – і в 1984 році він завершив свої виступи за «Динамо». Вийшло досить прикро – Журавльов, загалом, багато грав за команду й був основним (особливо на початку), але в підсумку «розминувся» з Кубком кубків, вмістивши свою динамівську кар’єру якраз між двома трофеями. Зіграли свою роль як футбольні, так і позафутбольні причини…


Надалі Журавльов перейшов у «Шахтар» ‒ із донеччанами встиг дійти до фіналу Кубка СРСР 1985 року, де вони програли якраз київському «Динамо». У 1986 році грав за харківський «Металіст» і кишинівський «Ністру», в 1987-му – в рідній «Зорі» та хмельницькому «Поділлі», в 1988-му – в черкаському «Дніпрі». Завершив грати рано – відігравши 155 матчів Вищої ліги, зібравши її повний медальний комплект, вигравши Кубок СРСР і низку молодіжно-юнацьких турнірів.


Закінчивши виступи футболіста в 29 років, Сергій Миколайович взявся за найбільш важливу й потрібну роботу ‒ в якості дитячого тренера. В основному, в столичному футболі – проте в кінці 90-х мав і екзотичне відрядження за кордон (працював у структурі клубу «Аль-Кадіія» з Саудівської Аравії, в тому числі – в тренерському штабі першої клубної команди). А від 2004 року Журавльов працював у Дитячо-юнацькій футбольній школі «Динамо» (Київ) імені Валерія Лобановського. Випустив не одну команду, серед його вихованців ‒ Темур Парцванія, Дмитро Хльобас, Євген Морозенко, Олексій Хобленко та Віталій Гемега. Нагороджений найвищою нагородою Федерації футболу м. Києва орденом «За заслуги» (2011 рік).


Фото: ФК "Динамо" Київ