Дмитро БРІФ: "За останні декілька років "Динамо" проінвестувало в інфраструктуру трьох своїх об’єктів близько 200 млн грн"

Генеральний директор "Динамо" Дмитро Бріф розповів про інвестиції, які київський клуб робить в інфраструктуру.

– Як я вже сказав, у нас є три об’єкти – стадіон "Динамо" Лобановського, дитячо-юнацька школа на Нивках і база в Конча-Заспі. Якщо так прикинути, то у нас в клубі є перша команда, U-19 і академічні групи, які проживають на Нивках. Це трохи більше, як 200 гравців. І плюс до них ще доакадемічні групи – це діти з 6 до 12 років, які теж проходять підготовку у школі. Знаєте, скільки людей потрібно для того, щоб забезпечити ефективну роботу клубу?

– Ні, але думаю, що багато.

– Близько 500, з яких 100 осіб – це власне тренерський та адміністративний персонал команд: тренери, адміністратори, масажисти, лікарі, реабілітологи, аналітики, селекціонери. І 400 людей – це адміністративно-технічний нефутбольний персонал: від бухгалтерів, фінансистів, юристів, операційних менеджерів до сантехніків, електриків, служби обслуговування полів, водіїв, прибиральниць і так далі.

Тільки на догляді за полями залучено 30 чи 32 людини. У нас є стадіон, вісім полів на базі, три поля на Нивках – за цим всім треба доглядати. Відповідно, це колосальний штат.

Коли я прийшов на посаду генерального директора, то ми говорили з акціонерами, що є ймовірність, що в нас роздутий штат. На перший погляд, воно так виглядає, але ми реально в перші місяці провели внутрішній аудит. Зустрілися абсолютно з кожним підрозділом і поговорили. І з’ясувалось, що основна проблема – в нас не вистачає людей. Насправді всі працюють на межі.

Але ми розуміємо, що поки війна, то розширювати штат ми не будемо. Ми говоримо з людьми, систематично проводимо процес перегляду заробітних плат, щоб люди продовжували працювати. Хоча ми розуміємо, що в непростих умовах.

Також досліджував питання нашої бази. Десь на межі 80-х і 90-х років перший секретар ЦК КПУ Щербицький доручав тодішньому меру Києва побудувати 10 футбольних полів для "Динамо". Він був великим шанувальником футболу. Але, попри це доручення, нічого побудовано не було.

У 1993 році відбулася зміна керівництва клубу. Тоді на базі фактично було всього два поля і одна старенька будівля, яку побудували на початку 60-х. Зараз там живе U-19. Свого часу в ній мешкали такі зірки, як Блохін, Бєланов, Шевченко і сам Лобановський. Але ця будівля була в такому стані, що на неї було важко дивитися.

Коли Валерій Васильович Лобановський погодився повернутись в Україну в 1996 році і очолити "Динамо", то почалось будівництво нової бази, в якій зараз живе перша команда. Будівництво закінчили у 1998 році. Одночасно з цим акціонери клубу почали викуповувати нерухомість вздовж столичного шосе. Ці будівлі зносили і будували поля. Так з’явилися наші 5 полів вздовж траси. Залишились лише пожежна частина, поліклініка і пошта, а всю іншу територію займають поля.

У 2004 році здали в експлуатацію перший в Україні сучасний критий футбольний манеж. Навіть зараз таких в Україні лише два. Другий побудували у Дніпрі за нашою технічною документацією, яку ми надали безкоштовно.

Наш манеж функціонує цілий рік. Як не прийдеш, там завжди хтось тренується. Коли на вулиці навіть -25 градусів морозу, то в манежі температура підтримується на рівні +16-18 градусів. Це дає змогу навіть найменшим дітям проводити свої тренування без ризику для здоров’я. Ви були у нас на базі?

– Дуже багато разів. Раніше без мене там не проходила жодна прес-конференція.

– Коли були там востаннє?

– Ще до початку повномасштабного вторгнення.

– Ви пропустили найцікавіше. Можемо зробити вам екскурсію по всіх наших об’єктах. В нас є на що подивитися. Основна база – це понад 10 тисяч квадратних метрів. У нас там медичний і реабілітаційний блоки, повноцінна SPA-зона з басейном та саунами, два ресторани, два спортзали та інше. Навіть до реконструкції наша база оцінювалася, як готельний комплекс 4+.

У 2022 році почали комплексний капітальний ремонт, постійно щось вдосконалюємо. Ми замінюємо всі інженерні мережі, сантехніку, каналізацію, підлогу та інше. Робимо комплексні ремонти у номерах. Процес оновлення та покращення бази не зупиняється взагалі. Ми налагодили процеси, як це робити, навіть коли команда на базі, без жодної шкоди ні для тренувального процесу, ні для проживання та реабілітації. Це колосальна робота і величезні інвестиції.

У 2023 році здали нову будівлю тренажерного залу – це величезна унікальна споруда. Наскільки я знаю, то в Україні немає жодного футбольного клубу, в якого є такий масштабний тренажерний зал з такою технікою, як у нас.

Ми постійно інвестуємо в тренувальні поля. Наразі у нас вже є 5 високоякісних гібридних футбольних полів нідерландського виробництва, які потребують систематичної реновації не рідше, ніж раз на два роки. Ми хочемо, що наші команди тренувались на якісних полях і щоб було менше дискомфорту при переході умовно з U-19 в першу команду і з тренувального поля на газон стадіону.

Також в центрі міста були повністю реконструйовані тенісні корти, які взимку накриваються куполом. Це дає можливість використовувати корти протягом всього року. На це будівництво було витрачено близько 25 млн грн. Це один з таких моментів нашої диверсифікації доходів. А також розвиток спорту і здоров’я населення.

Я все це деталізую, аби пояснити, що в сучасних умовах утримання професійного футбольного клубу – це колосальні витрати. Клуб – це не тільки доходи, про які всі говорять в медіа. За останні декілька років клуб проінвестував в інфраструктуру трьох своїх об’єктів близько 200 млн грн.

Зараз є такий гарний термін – меценати. Власники клубів вкладають кошти тільки тому, що вони люблять футбол. І це відбувається в той час, коли основний бізнес у всіх просідає чи вже давно просів і не приносить тих прибутків, які могли бути раніше – до війни та в доковідні часи, - запевнив Бріф.

ostap22

2 жовтня 2025 12:23

"Результат на табло" - це ж Васильович!!!
А ви наразі прокакали славне ім'я клубу.
Вболівальники не дураки, ми бачимо цю розруху(((

Solbakken

2 жовтня 2025 01:41

Дядддя, це так класно, шо ти такий класний. Ну принаймні про себе такої думки. Але.... Чому протягом останніх 5-7 років у основної команди купа принизливих поразок від всіляких ференцварошів; якщо і потрапляємо в основні раунди єврокубків, то займаємо останні місця? Чому без жодних шансів проти Пафосу і Маккабі? Цього і минулого року взагалі страшно дивитися вас у другорядних єврокубках. Кожного року поразки, зашквари і сором в Європі. Корупція в академії, жах в селекції. Інвестиції в 200 млн. куди, в катастрофу?