Максим ШАЦКИХ: "Думаю, даже "Чернигов" понимает, что "Динамо" должно забрать этот Кубок. Если киевляне этого не сделают, это будет больше, чем катастрофа"

- Хороший, добротний півфінал, справжній півфінал Кубка. Як для глядачів, то дуже цікава і відкрита гра. "Буковина" продемонструвала, що вона готова грати в УПЛ. Хороша, добротна команда, створили достатньо моментів. Створили дуже багато проблем "Динамо", могли забити і не раз. Такі голи пропустили - пішли в атаку, а потрапили в полон. Усі три голи "Динамо" забило на швидких переходах, на контратаках, при перехопленні, проводили гострі атаки і реалізували. Усі практично три голи як під копірку. "Буковина", чесно, здивувала в хорошому сенсі цього слова. Дала справжній бій, дала, скажімо так, спротив. Могли ще при рахунку 0:0 забити не один гол. Як для глядача, мені дуже сподобалася гра обох команд.

- Все може бути. Це фінал, одна гра. Зрозуміло, можна налаштуватися, можна зібратися. Для "Динамо" сказати, що теоретична поразка від "Чернігова" це буде катастрофа – це нічого не сказати. Просто треба виходити і, незважаючи на те, що це "Чернігів", перша ліга, все інше, прибрати ці думки одразу. Якщо лише кілька футболістів будуть мати натяки на такі думки, що ми вийдемо і візьмемо спокійно і легко, це матиме наслідки. І це вже перевірено роками і багатьма іграми, що коли футболіст виходить з такими думками, то це може призвести до катастрофи.

Зрозуміло, що тут навіть говорити не треба, що "Динамо" – фаворит і "Динамо" повинне забрати цей Кубок. Це всі розуміють, я думаю, "Чернігів" теж це розуміє. Але те, що вони будуть дуже сильно опиратися, це однозначно. Все-таки вони такий довгий шлях пройшли до фіналу. І це шанс не те, щоб війти в історію, а написати цю історію, вона може бути один раз в житті. Тому, я думаю, буде бій, принаймні, жорсткий і активний опір з боку "Чернігова". Повторюю, що для "Динамо" це буде не тільки катастрофа, це буде, навіть слова такого не можу підібрати, якщо вони не заберуть цей Кубок.

- Агресія на атаку зараз. Правильно сказали, що фланги запрацювали, більше гри вперед при тих можливостях, які має "Динамо" на цей момент. Це єдина гра, що я побачив з "Буковиною", що зробили швидкі переходи. Тому що команди в основному закриваються, тому треба ламати масовану оборону. Тут "Буковина" грала у відкритий футбол, особливо контролюючи м'яч. Контролюючи м'яч, вони сильно розкривалися, тому ці три атаки на швидких переходах призвели до логічного завершення з боку "Динамо", до забитих м'ячів. Більше флангів, більше гри вперед. Почали працювати більш агресивно у завершальній стадії. На цей момент, що я бачив, є такі зміни. До чого це все призведе, покаже час. Ми це побачимо. Не можна судити через 2-3 місяці. На все потрібен час, якого не вистачає.

- З собою б я його не рівняв, тому що ми абсолютно різні. І по стилю, і по всьому. Це перше. Те, що він забиває, перша і єдина задача форварда – це забивати голи. Як вони виходять, які вони, красиві чи не красиві – це вже другий момент. Але забиває, молодець, в кожній грі. Робить своє безпосереднє діло, приносить команді велику користь. У мій час, коли я грав, крім голів, ще треба було робити зовсім інший об'єм роботи. Зараз футбол йде трохи в іншому напрямку, тому є ще трохи інші функції. Те, що забиває – молодець. Так тримати. Сподіваюся, що у цьому чемпіонаті в нього вистачить сили завоювати і перший трофей, і, дай Бог, вийде стати кращим бомбардиром. Для молодого гравця це, думаю, дуже важливо. Головне, щоб він тримав свій психологічний і моральний стан, і виходив на кожну гру мотивований, заряджений. Не те, що забити, а, в першу чергу, приносити користь команді своїми діями. Зараз кінцівка сезону, тому треба до кінця вже рівень тримати.

Є шанс на чемпіонство чи немає шансів - ми про це зараз не говоримо. Треба до кінця тримати той рівень, який він вже набрав, і підтверджувати його. Тому що стабільність - ознака майстерності, це не ми придумали. Це, я думаю, найголовніше для його зростання, для його впевненості, своїх сил, в першу чергу.

- Зрозуміло, тренер збірної – це результат. Так, як і клубний тренер. Всім потрібен результат. Але в клубі можна вибудувати ще якусь систему, структуру, дати тренеру час. Три роки для будівництва системи, за три роки треба добитися цього і цього. І три роки тренер вибудовує систему, структуру, тренувальний процес готує. Це і Клопп зробив, приходячи в "Ліверпуль". Сказав, що через три роки виграє Лігу чемпіонів. Він не сказав, що через рік, через два. Через три роки. Є ще багато прикладів з тим же Гвардіолою. У збірній трохи інакше. Є якийсь цикл. Можна дати один цикл – потрапити на Європу чи на світ. Або одразу дати два цикли. Підготувальний період і через якийсь турнір ми готуємося до найбільш важливого циклу. Це все залежить від стратегії розвитку футболу кожної країни.

А хороше швидко забувається. Це завжди так. Гру виграли – ти король, на руках тебе носять. Гру програли – ти вже там, нижче дна десь знаходишся, потрібна швидка зміна, вже щось не так. Але таке наше життя. Це, в принципі, нормальний процес. А довіряти чи не довіряти - є люди для цього, які відповідають за цей процес, і федерація, і керівники. Тому вирішили так, прийняли рішення так, спілкувалися вони всі разом і прийняли таке рішення. Що буде далі, час покаже, кого поставлять, які вони будуть показувати результати. Будемо бачити, спостерігати. Все ж пізнається у порівнянні. Потім вже можна просто приймати якесь рішення. Правильно було обрано це рішення чи неправильно. Пройде якесь час, і тоді вже можна аналізувати і приймати це рішення, висновки робити конкретно, безпосередньо.

- Хабі Алонсо хотів би вибудувати систему, структуру "Реала". Але це інша команда, там що не прізвище, то зірка. І трохи інша обстановка в колективі, інші амбіції і все інше. Але там у нього не вийшло, не вистачило часу. Він почав вводити якісь нові правила, закони свої, а результату немає. А "Реал" - клуб такий, що довго, як бачите, вони терпіти не будуть. Їм потрібен результат не сьогодні, а вчора.

Що стосується "Челсі", у Росеньйора взагалі був контракт до 2032 року. Контракт на стільки років, значить, він повинен протягом цих років щось завоювати, продемонструвати, вибудувати структуру, так як він це бачить, і потихеньку підійти до цього завдання, до тих цілей, які поставило керівництво. Вони що, думали, що він вже за 2-3 місяці почне у всіх вигравати чи що? Ну, неможливо, такого ніколи не буде. Я про це завжди говорю. Ніколи не буде такої команди, яка буде у всіх вигравати. І за короткий період, щоб він прийшов, налагодив, побачив, познайомився, все інше, доніс до футболістів своє бачення, як він хоче бачити футбол цієї команди, це неможливо, нереально.

Часу фізично ніякого в тебе не вистачить. Просто не вистачить. Тому те, що тренер сам приймає рішення піти, він вже бачить, що не справляється з командою, те, що команда не сприймає його вимоги і все інше, і у нього не виходить. Я вважаю, що тренер сам повинен прийти і сказати, підняти руки: "Хлопці, дякую, вибачте, але я не можу і далі не хочу я погіршувати ситуацію, я хочу, навпаки, щоб швидше команда ожила і все інше". Мені складно сказати, я думаю, це людський фактор, і кожен тренер повинен сам приймати для себе, коли він втрачає контроль. Це найважливіше, коли колектив, команда, коли футболіст намагається, розуміє, слухає і чує, намагається виконувати. Це одне, а коли ти не можеш донести свої ідеї, підібрати правильні слова і влізти в голову футболістам, які, здається, слухають, але не чують, і не виконують, це трохи інше. Це вже називається управління процесом. Так, як і тренувальним процесом, так, як і всі інші речі, які, окрім команди, все найголовніше, це все відбувається за парканом.

- Звісно, бачимо прогрес. Я сюди йшов через те, що мені цікавий проєкт, спробувати вперше у своєму житті. Це команда з нуля, нова, тільки організувалася 4 місяці тому, зібрати, ну реально зібрати, потрібно 20, скажімо так, 25 нових футболістів з різних країн, з різним менталітетом, з усіма цими витікаючими справами. Це дуже цікаво і дуже складно. Тому я згодився на цей проєкт. Те, що ми будемо прогресувати і будемо рухатися в правильному напрямку, я в цьому не сумніваюся. Хлопці розуміють і намагаються виконувати те, про що ми домовляємося. Це кожен день, на кожному тренуванні, в кожній грі. Зрозуміло, що неможливо зібрати 25 нових футболістів і бути всіма задоволеними. Звісно, десь будуть виклики, так як вони і є. Приблизно я вже розумію, де я помилився, подивимося, ще є час до кінця першого кола, а там вже будемо дивитися, хто не підійшов, хто не влився в наш колектив, хто не розуміє, що ми хочемо, що ми вимагаємо, у який футбол ми хочемо грати.

Завдання в нас максимальні. Завдання – виграти Кубок і постаратися виграти чемпіонство. Це теж підкупає, перевірити свої сили. Завжди не вистачає часу, тому що пройшов дуже короткий час, короткий період, лише 1,5 місяці на зборах, і зараз ми граємо чемпіонат, 2 місяці пройшло. Це дуже маленький час, щоб донести до футболістів, які грали в різних чемпіонатах, з різною ментальністю, з різною кухнею, з різним кліматом. Це дуже складно, повірте. Ми стараємося кожен день працювати в цьому напрямку і вже, принаймні, ми бачимо ті результати не в плані перемоги, а в плані тренувальних процесів, уміння думати, уміння розуміти ті пропозиції, які ми, як тренерський штаб, пропонуємо нашим гравцям.

Ми бачимо кожен день зміни в кращий бік, тому усе залежить від нас, і нам усе по силах, і я так кажу хлопцям кожен день. Колектив у нас хороший, відмінна атмосфера, взагалі прекрасна, всі дружні, всі розуміють один одного, всі один за одного. Тобто, знову ж таки, не вистачає трохи часу. Тому помилки були, є і будуть. Це нормальний процес роботи. Ми впевнені, що ми рухаємось у правильному напрямку, а, знову ж таки, як саме ми рухаємося, це покаже час.

- Я завжди кажу, якщо ви пам'ятаєте, коли я був футболістом, я ж ніколи цього не приховував і досі не приховую, коли мене запитують. Якщо б я забивав із тих, скажімо, п'яти моментів стовідсоткових, які мені створювали партнери в грі, забивав хоча б 2-3, то я б вже обігнав давним-давно Олега Володимировича. Мабуть, до Ромаріо би підібрався. Я ж це не приховую. Це факт, це є, і воно було. Але я забивав із п'яти один. Тому в мене результативність не така висока.

Тому не варто себе обманювати, якщо ти не управляєш процесом, це мука. Для тебе, для твого іміджу, для репутації. Ти шкодиш команді, шкодиш хлопцям. Немає сенсу це приховувати. А тренер це бачить, відчуває, це однозначно. Коли ти вже не управляєш процесом, і це вже перетворюється в анархію, триматися за роботу, за місце немає ніякого сенсу. Якщо ти ще десь розумієш, що тебе трохи не до кінця розуміють, потрібно ще трохи часу, ти це відчуваєш, ти це бачиш. Тому що ти кожен день в цьому процесі. Але результат вимагають і вболівальники, і в першу чергу, керівництво клубу. Вимагають в першу чергу контакт з командою, контакт з колективом. Коли ви на одній хвилі думаєте, однаково стараєтесь. Інколи не виходить, але гравець робить те, про що домовилися. Інше питання, коли вже немає виконання, і картинка не та, і ставлення до своєї справи не те.

Тобто потрібно трохи в собі покопатися, тренеру, і, мабуть, ти робиш щось не так. Тому що просто так ніякі речі не відбуваються. Тобто ти не управляєш процесом вже, чи ти не можеш донести свої думки, якісь ідеї, бути на одній хвилі з цією командою, з цими хлопцями. Або вони не можуть, а ти вимагаєш неможливого. Ми теж повинні до цього бути адаптовані, дивитися на футболістів, які є у твоєму розпорядженні. Можуть вони грати у той футбол, чи не можуть, і ти вже сам змінюєшся, підлаштовуєшся під якісь особливості, під якісь уміння футболістів, які є у твоєму розпорядженні. Чи вони можуть виконувати ті завдання, той футбол, який ти хочеш поставити. Грати в тікі-таку, не знаю, всі можливо хочуть, а можливо вже й не хочуть. А футболісти, якщо не можуть це зробити, то, мабуть, треба щось змінити. Тренування, процес, схема, тактика і все інше. Тому треба визнавати ті моменти, якими ти не можеш керувати. Я вважаю, що найважливіше це колектив і те, що відбувається на даний момент всередині.

Якщо навіть футболісти у твоїй команді не такі талановиті, не такі майстерні, то можна компенсувати іншими моментами, і команда у тебе буде виглядати достатньо весело, демонструвати не гірший футбол, ніж у тебе буде набір зв'язків індивідуальних. Я кажу про це, що якщо ти управляєш своїм процесом, і ти розумієш, що можна з цього щось витиснути, зліпити і демонструвати футбол, який тобі хотілося, то треба робити, треба спробувати. А якщо вже видно, що воно починає потихеньку розколюватися, то як на мене, так немає сенсу займатися. Треба щось змінити, треба щось перезавантажити, самому перезавантажитися. Щось шукати в першу чергу в собі, це дуже важливо. А це найважче, повірте.

- Я завжди готовий до будь-яких викликів, - запевнив Максим Шацьких.