1 вересня 2021 18:58
9

Казахстан - Украина 2:2. Отчет о матче. Прощаемся с мечтами о путевке на ЧМ-2022?

Українські вболівальники з нетерпінням чекали поєдинок відбору Чемпіонату світу 2022 року з Казахстаном. І тут справа навіть не у ситуації, у яку команда потрапила після трьох поспіль нічиїх на початку кваліфікації. Саме цей матч був дебютним для нового наставник нашої національної команди Олександра Петракова.


Звичайно ж, цікаво було поглянути, який склад на гру обере Олександр Васильович. Фахівець собі не зрадив і випустив відразу п’ять захисників, три з яких були центральними. Також зі старту вийшов Віталій Буяльський, якого вперто ігнорував попередній тренер Андрій Шевченко.


Першого голу збірної під керівництвом Петракова довго чекати не довелося. Уже на другій хвилині Роман Яремчук прийняв на груди передачу Караваєва і з лету красивим ударом перекинув Покатілова, який дещо вийшов з воріт. Так українці дуже швидко повели у рахунку.


Незважаючи на пропущений гол, господарі не поспішали йти в атаку. Україна повністю контролювала хід зустрічі, спокійно розігруючи свої комбінації. Наші гравці володіли м’ячем у ці хвилини більше 75%. Можна пригадати ще удар Сидорчука, після якого захисник відбив м’яч на кутовий. А вже безпосередньо після розіграшу кутового Миколенко головою пробив над воротами.


На 16-й хвилині Україна могла забити вдруге. Миколенко прорвався лівим флангом і прострілив, м’яч рикошетом відлетів до Соболя, який і завдав удару. Проте після рикошету «круглий» вдарився у стійку і вилетів у поле. А Ярмоленка, який мчав на добивання, у підкаті випередив оборонець.


Каркас воріт «Астана-Арени» продовжив рятувати команду господарів і в середині першого тайму. Спочатку Ярмоленко пробив у стійку після прострілу Буяльського. Атака продовжилася, і вже трохи згодом Сидорчук перевірив на міцність поперечину.


До слова, таку велику кількість моментів у наших футболістів у другій половині першого тайму можна пояснити тим, що Казахстан нарешті припинив сидіти «вдома» та почав виходити в атаки. Одна з них закінчилася ударом Нургалієва з-за штрафного майданчика. М’яч летів точно у кут воріт, проте П’ятов у падінні його зупинив.


Останні хвилини першого тайму пройшли в режимі «гойдалок». Команди відповідали атакою на атаку. Однак відзначитися ні господарям, ні гостям до свистка не вдалося. Хоча у українців був хороший штрафний. Та Зінченко пробив у гравця, який стояв поруч зі стінкою.


До речі, пригадуючи всі розмови про штучний газон «Астана-Арени», і що українцям буде важко, варто зазначити, що саме господарі часто недбало діяли у захисті, коли наша команда вмикала високий пресинг. Водночас, у підопічних Олександра Петракова таких помилок у простих ситуаціях було обмаль.


Початок другого тайму суттєво відрізнявся від першого. Гра уже була рівною, і таких моментів наші футболісти не мали. Так тривало до 63-ої хвилини, коли незрозумілим чином один на один з воротарем вийшов... Матвієнко. Проте Миколі не вистачило холоднокровності форварда, і він не зумів переграти Покатілова.


Пройшло дві-три хвилини, і аналогічний шанс отримав Соболь. На жаль, і Едуард переграти голкіпера не зміг. Маючи стільки шансів, Україна могла «закривати» матч рівно за годину...


А натомість отримала проблеми. Спочатку на 67-й хвилині Аймбетов втік від Забарного після довгої передачі і пробив П’ятова. На наше щастя, боковий арбітр підняв прапорець, а VAR підтвердив, що в момент пасу Абат перебував у положенні поза грою.


Отримавши такий дзвіночок, наша збірна не зробила висновків. І пропустила за правилами... Знову довга передача у штрафний майданчик. Валіуллін прийняв м’яч і пробив над плечем П’ятова. Цього разу вже жодного офсайду не було, і рахунок, таким чином, став 1:1.


Україна, звичайно ж, пішла на штурм воріт господарів. Зовсім трішки не вистачило Циганкову, аби поцілити у кут, заряджав свою «гармату» Маліновський, Ярмоленко роздавав передачі, як міг. Петраков навіть випустив Сікана. Але до завершального точного удару справа не доходила.


Крім того, могли українці пропустити ще й другий гол. Аймбетов вийшов віч-на-віч з П’ятовим. Однак наш воротар-ветеран врятував команду від ганьби. Бо поразку від Казахстану іншим словом не назвеш...


На 93-й хвилині, здалося, що Україна таки вирве перемогу у цьому валідольному матчі. Миколенко обігрався з партнером і прострілив у воротарський майданчик, де Сікан після серії рикошетів все ж заштовхав м’яч у ворота. Арбітри ще переглядали VAR, але гол був зарахований.


Та втримати рахунок 2:1 не судилося... Гол-близнюк від все того ж Валіулліна, цілком можливо, ставить хрест на наших мріях потрапити на чемпіонат світу у Катарі. Ну і варто говорити про серйозні проблеми в захисті, бо пропускати три м’ячі після однакових довгих передач – це, м’яко кажучи, несерйозно.


Отож, збірна України вже вчетверте поспіль грає внічию у відборі на ЧС-2022. Так, ми залишаємося на другому місці, випереджаючи на кілька очок суперників, але ж вони зіграли на дві зустрічі менше. І тепер надважливим буде протистояння з Боснією та Герцеговиною.

Почему прощаемся? Второе место никто не отменял,а за первое тягаться с французами - не очень. Тревожат матчи с Боснией,которая,как показал матч с той же Францией не так проста
Этим защитникам играть в сложной группе в ЛЧ. ..они точно потянут или это не европейский уровень, а максимум-Чемпионата Украины?
4 очки з 12 можливих. Прощаємося з Катаром, з такою грою там робити нам нічого.
В заголовку знат питання на знак оклику змінити треба
Кара - духовный наследник Коки Морозюка.
И реализация это нечто, как будто шаманы казахстанские ворота бубнами заколдовали
Караваєв це просто жах.
Гірший гравець матчу, два рази за спину ловить мяч ,два рази не накриває суперника. Розчарував безмежно в першу чергу саме він.
Караваєву треба , козлу, не інтервью постійно давати журналюгам, а пахати на полі і думати головою на полі , читати гру..!!! А то я задовбався його бачити перед мікрофоном , а не з забитими голами у ворота суперника... Забив два голи за Динамо в минулому сезоні і вже зірка моя...? По горобцям перестань стріляти і думай на полі , що робиш....
Виходить що грати вміє тільки Ярмоленко.
Сховати
Pavlo, Яремчук ще