Блогер: "Сейчас даже убогие коллективы превращают отсутствие вариантов сложных розыгрышей в оружие против "Динамо". Шовковскому нечем ответить на это на поле"

Колос підсвітив, мабуть, одну з найбільш складних для Шовковського проблем - початок атаки. Якщо раніше лише найбільш відчайдушні в УПЛ (Чорноморець та Рух) або суперники в єврокубках користалися цим, то зараз навіть вбогі колективи перетворюють відсутність варіантів складних розіграшів у зброю проти киян.

Шовковському нічим відповісти на це на полі. У його часи білдап зводився до влупити від воріт пиром у боротьбу. Але тоді люди літали і мали краще здоров’я, тому встигали нав’язати боротьбу за відскок. Через це я не в захваті від того, щоб Динамо тренували пенси, народжені в СРСР. Для них повно клубів у СРСР і соцтабору, де можна заробити онукам на коледж.

Причин безпліддя дві.

1) Теоретична. У центрі ліцензування, де вони купували свої дипломи за гроші, зароблені під час кар’єри, їм показали 1–2 варіанти, якими користувалися лектори у 80-х. Тож ми й майже не бачимо нестандартних розіграшів із адаптацією під суперника. Немає варіантів, де умовний фулбек заходить у центр, створюючи структуру 3-2, до якої суперник у моменті просто не готовий.

2) Функціональна. Гравці Динамо, навіть за наявності бодай якоїсь теорії, не здатні втілити її через недостатній рівень фізичної форми. Вони недостатньо активні у безкінечному процесі створення пасових ліній.

Граючи бий-біжи, ти маєш фази відпочинку: ригнув контратаку, повернувся в низький блок - і 5–10 хвилин відхаркуєш до наступного ривка.

Граючи проти тиску й будуючи атаку, ти НЕ маєш паузи: ти постійно маєш рухатися, відкриватися. А коли в тебе фізруком в умовах війни Лисий - то шансів мало.

Коли суперник виставляє проти пари ЦЗ двох гравців, ледь не єдина відповідь Динамо - опускання опорника третім. У цій провальній серії (8 очок у 9 турах) ним найчастіше був Вова Бражко. На схемі виділені головні адресати його передач у білдапі:

• Вова сідає між ЦЗ і розбиває двійку передачами на ЛЦЗ/ПЦЗ - хто з них має більше простору.

• Вова грає довшими передачами на фулбеків.

• Вова б’є вперед на нападника, який трохи сідає. В останніх матчах це Ярмоленко.

Точність загалом адекватна - 87%.

Попов менш варіативний: часто шукає свого ЛЦЗ (Михавко, Тіаре) або ближніх фулбеків (Караваєв, Тимчик). В останніх матчах додався маршрут на Піхальонка, доки відновлюється Шапаренко. Михавко у білдапі трохи точніший (+2%) і більш варіативний за напрямками.

У стандартному попсовому сценарії, коли колгосп забивається в нору, схема ще працює. Але коли суперник тисне, Динамо змушене відмовлятися від високих позицій фулбеків. Варіанти стрімко скорочуються.

На мапах позначені Вівчаренко (65% точності) та Караваєв (59%). Тут уже з’являються вінгери як адресати, а в Караваєва навіть Герреро.

тиск на ЦЗ → пас на фулбека в низькій позиції → втрата, бо півзахист та вінгери або недостатньо мобільні, або просто не знають, де вони мають зустрічати м’яч.

Під тиском у ЦЗ немає інших награних варіацій під слабкості різних суперників. А трійка Бражко - Буяльський - Піхальонок банально не настільки рухлива, щоб без пауз створювати все нові й нові пасові лінії.

Найгірший сценарій, коли суперник грає щось наближене до персоналки на трійку Динамо. Хтось закриває Бражка, хтось сидить на Буяльському та Піхальонку.

Пам’ятаєте привоз Тіаре? Це дуже типова ситуація в частині розіграшів.

Тому Шапаренко критично важливий: найбільш інтенсивний хав Динамо. Просто подивіться на графік HI-дистанцій і порівняйте Шапу з Буєю та Піхальонком.

Шовковський провалюється вже й в УПЛ. Він не може знайти відповіді на питання, які суперники ставлять усе частіше. Вони розвиваються, а він - катається на ферми оленів, замість того, щоб разом із штабом прорахувати усі можливі рішення. Команда може вийти, відлупити годину Мендозу по ногах та перемогти Кривбас 4:0. Але так треба робити кожного Божого матчу, а не жалітися на рівень гравців. Бо можна подумати рівень тренерського штабу якийсь там overqualified для цих футболістів.