Нові подробиці Міндічгейту: як злочинна організація стежила за детективами, чиновниками та журналістами

Моніторинг детективів, доступ до реєстрів і сотні зібраних досьє

Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов на засіданні парламентського комітету розповів, що злочинна організація, викрита в ході операції «Мідас», діяла як паралельна структура з доступом до величезних обсягів інформації. За його словами, група не лише збирала персональні дані, а й отримувала інформацію про слідчі дії НАБУ ще до того, як вони мали відбутися.

Абакумов повідомив депутатам, що розслідування діяльності цієї організації є одним з пріоритетів Бюро, і для цього слідчу групу суттєво розширили.

«НАБУ виділило значний ресурс, щоб забезпечити швидкість і повноту розслідування», — наголосив він, додавши, що слідчі вже збирають додаткову доказову базу щодо осіб, яким ще не повідомлено про підозру.

«Під час цього розслідування я точно впевнився: витоки відбувалися не з НАБУ чи САП. Джерелом є цілеспрямована діяльність інших органів влади та правоохоронців, які перешкоджали розслідуванню», — зазначив Абакумов.

За його словами, НАБУ встановило, що злочинна організація відстежувала пересування детективів Києвом через систему «Безпечне місто», збирала інформацію про місця проживання співробітників Бюро, їхніх родичів та навіть дітей.

Загалом учасники групи сформували 527 довідок щодо впливових осіб. Серед них — 15 детективів НАБУ, які займалися справами в енергетиці та правоохоронній сфері.

Абакумов звернув увагу депутатів, що частину цих файлів сформували 17 липня 2025 року — ще до масових обшуків у НАБУ. Він навів приклад довідок на детективів Руслана Магомедрасулова, Віталія Тебекіна та Євгена Токаря: документи створили саме в день, коли детективи отримали підозри від СБУ.

Начальник апарату голови СБУ Олег Головаш, натомість, заявив, що справу Магомедрасулова, який збирав докази у справі «Мідас», декілька днів тому передали в Генпрокуратуру. Це обурило голову антикорупційного комітету Анастасію Радіну («Слуга народу») та нардепа Ярослава Железняка («Голос»), які вимагали від СБУ офіційно повідомити підстави зміни підслідності. Представник СБУ рекомендував нардепам надсилати офіційні запити щодо цього питання.

«Постає питання: як інформація із закритих реєстрів — про місце проживання, телефони, паспортні дані, ІПН — могла потрапити до злочинної організації?» — запитав Абакумов. На думку детектива, форма документів свідчить, що їх могли виготовити самі правоохоронці.

Серед «профілів» групи були досьє щодо 16 народних депутатів, у тому числі голів антикорупційного комітету Анастасії Радіної та Ярослава Железняка, 18 міністрів та їхніх заступників, переважно в енергетиці та юридичному блоці, 9 співробітників СБУ, 10 журналістів — зокрема, розслідувачів Юрія Ніколова, Катерини Покотило та вже покійного Олекси Шалайського, колишнього керівництва «Укренерго» Володимира Кудрицього та інших посадовців.

Після ротацій у Кабміні, за даними Абакумова, організація змінила фокус із енергетики на Міністерство юстиції, зокрема Державну виконавчу службу та пенітенціарну систему.

Після озвученої інформації нардеп Ярослав Железняк попросив НАБУ надати йому інформацію щодо зібраного на нього «профайлу».

Доступ до реєстру судових рішень і «зливи» обшуків

Окремо Абакумов наголосив на тому, що в групи був доступ до реєстру судових рішень і вона моніторила ухвали щодо обшуків.

«Отримати доступ із ключа одного з тисяч суддів зараз не проблема для такої організації», — зазначив він і закликав депутатів розглянути тимчасове обмеження доступу до інформації про обшуки у реєстрі.

За словами детектива, коли НАБУ переглядало логи за липень і серпень щодо ухвал ВАКС, з’ясувалося, що документи переглядали представники різних відомств — і неможливо встановити, хто саме входив до системи під їхніми доступами. «Там хто тільки не був у тих ухвалах», — підкреслив він.

Абакумов також наголосив, що організація мала доступ до реєстрів, якими розпоряджається Мін’юст: «Це взагалі не проблема — маючи вплив, входити в ЄДР чи лазити по реєстру судових рішень». Жоден аудит, за його словами, не може встановити, хто саме здійснював доступ.

Мета збору інформації, наголосив детектив, — не лише спостереження, але й можливість впливу на детективів, експертів, слідчих і посадовців, які ухвалюють ключові рішення.

Як виїхав «Карлсон»: талон «К» і незвично швидкий контроль

Своєю чергою директор НАБУ Семен Кривонос повідомив депутатам, що детективи встановили обставини виїзду Тимура Міндіча. На пропускному талоні, за його словами, стояла позначка «К» — контроль, яка могла свідчити про сприяння на кордоні.

«Ми знайшли талон, за яким пропускали Міндіча, на ньому була буква «К» — контроль стоїть. Документуємо, хто на контроль прикордоннику ставив цього товариша, щоб він швиденько виїхав», — заявив Кривонос.

Кривонос наголосив, що слідство ретельно документує кожен епізод можливого сприяння виїзду. Він також згадав, що навіть його самого із службовим паспортом останнього разу тримали на кордоні близько 50 хвилин, і прикордонники прямо говорили про повний контроль.

Ярослав Железняк запитав, чи проходили Міндіч та інший фігурант справи Цукерман, пред'явивши звичайні паспорти і через стандартний пункт пропуску, чи скористалися дипломатичним коридором. Детектив Абакумов підтвердив, що Міндіч проходив звичайний контроль через пункт пропуску «Грушів», де, зазвичай, черги сягають кількох годин.

На запитання, за скільки хвилин він перетнув кордон, Абакумов відповів, що точного часу немає, але підтвердив ключове: Міндіч пройшов із контрольним талоном за «декілька десятків хвилин». Железняк наголосив, що ці обставини треба окремо дослідити.

Чому немає нових плівок: «Ми ж не серіал знімали»

Семен Кривонос також пояснив, чому НАБУ не публікує нові аудіозаписи у справі «Мідас». За його словами, розслідування триває, матеріали досліджують, а тиску чи заборон на оприлюднення немає.

«Ми ж не серіал знімали. Ми публікуємо лише ту частину інформації, яка підтверджує вже задокументований епізод злочинної діяльності», — сказав він.

Депутатів також цікавило, чи пов’язане припинення публікацій із «геополітичною ситуацією». Кривонос запевнив, що оприлюднення матеріалів відбувається виключно в межах процесуальних можливостей. За його словами, тиск на слідство є, але він «звичний» і не впливає на розслідування.

Окремо він зупинився на інформаційних атаках: анонімні телеграм-канали, які дискредитують НАБУ, насправді не є анонімними. «Вони думають, що вони анонімні, а ми знаємо, хто це», — зазначив директор Бюро. За його словами, матеріали поширюють «дуже молоді особи», броньовані від мобілізації.

Кривонос підкреслив, що боротьба з такими інформаційними мережами — відповідальність СБУ.

Директор НАБУ: «Коло підозрюваних розшириться»

Семен Кривонос нагадав, що операція щодо документування злочинної організації триває вже понад шістнадцять місяців.

«У нас — тисячі годин записів», — сказав він. Саме ці записи стали основою для обшуків і оголошення підозр.

Після переходу до гласної фази слідства детективи зосередилися на фінансовій частині організації — транзакціях, джерелах коштів, механізмах легалізації та виведення їх за кордон. Було вилучено велику кількість цифрових носіїв, мобільних телефонів і первинних документів.

«Після співставлення ми можемо значно ширше бачити картину», — пояснив Кривонос і додав, що коло підозрюваних у справі зростатиме.

Він різко розкритикував роботу Державної служби фінансового моніторингу, яка досі не надала відповідей на ключові запити антикорупційних органів.

«Функціонування такого величезного офісу з легалізації злочинних доходів не могло бути непоміченим», — підкреслив він.

Окремо директор НАБУ наголосив, що головною передумовою таких масштабних схем є недієва та залежна правоохоронна система. Він закликав депутатів виконати рекомендації ЄС щодо посилення інституційної незалежності правоохоронних органів: «Без інституційної незалежності — це питання часу, коли виросте такий самий бек-офіс», — попередив директор НАБУ.

Також на засіданні заслухали в.о. голови АРМА Ярославу Максименко щодо підстав проживання в арештованому ще у 2021 році будинку зрадника та міністра внутрішніх справ часів Януковича Віталія Захарченка колишніх міністрів юстиції Германа Галущенка та енергетики Світлани Гринчук. Які, за даними слідства, також можуть фігурувати на плівках Міндіча.

Максименко доповіла, що з Галущенком не укладали дожних договорів про оренду будинку. А у АРМИ немає бюджетних коштів, аби утримувати нерухомість такого рівня.

Під кінець засідання комітету не обійшлося без емоційної сварки між нардепами «Слуги народу». Голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна вимагала вимкнути мікрофон голові правоохоронного комітету Сергію Іонушасу, який просив «не розносити срач». Радіна ж пообіцяла вже сьогодні направити необхідні додаткові депутатські запити щодо справи «Мідас».

«Наша робота як антикорупційного комітету — це не замовчувати і не применшувати огидність того, що ми почули на плівках операції, а вжити всі залежні від нас заходи, щоб гарантувати можливість НАБУ далі безпосередньо здійснювати розслідування, виявити всіх фігурантів», — резюмувала вона.