Микола НЕСЕНЮК: "Залишається або відвернутися від "Динамо", до чого закликають деякі "знавці", або продовжувати підтримувати, очікуючи від власників виправлення помилок"
Глава департаменту «Динамо» по роботі зі ЗМІ Микола Несенюк прокоментував поразку команди в матчі 7-го туру УПЛ проти «Шахтаря» (1:3).
«Матч-невидимка. Востаннє таке було майже півстоліття тому — у вересні 1975 року в СРСР не показали по телевізору перший матч Суперкубка Європи між «Баварією» та «Динамо». Німці вимагали за трансляцію гроші, яких не отримали.
Як наслідок, виграш киян і супергол Блохіна, за який йому потім дали «Золотий м'яч», ніхто у нас тоді не бачив. Довелося вигадувати легенди.
Вчора до легенд справа не дійшла. І тому, що гра між «Шахтарем» та «Динамо» в чемпіонаті України це аж ніяк не Суперкубок Європи, і тому, що матч таки побачили кілька тисяч передплатників каналу-транслятора. Решта можуть подивитись огляд гри, що є у відкритому доступі.
Чого вчора не побачили українські футбольні уболівальники, які не змогли подивитись трансляцію гри? Вони не побачили, що криза в «Динамо» триває і провал команди на старті сезону вже нічим не виправдати.
Тому залишається або відвернутися від команди, до чого закликають деякі «знавці», або продовжувати підтримувати «Динамо», очікуючи від власників клубу виправлення допущених помилок, а від футболістів — максимальної віддачі у наступних матчах.
Тому що невдачі минають, а «Динамо» буде завжди», — написав Несенюк.
Але яке Динамо? Те Динамо, що приносило нам неімовірні емоції і доводило, що Динамо ніколи не здається. Фантастична команда, що виграла кубок кубків. Динамо яке на характері вирвало кубок СССР у Мінська, програючи 1-3 у одному з самих видовищних матчів за всю свою історію. Динамо з Михайличенко, який боровся як лев у півфіналі Кубка Чемпіонів з Порту, якби потрапив не у попереччину, а трохи нижче, міг врятувати ту гру. Динамо Фоменка с Ребровым и Леоненко, що перемагало 3-1 легендарну Барселону Кройфа с Стоічковим и Лаудрупом, останнє Динамо Лобановського 1997-2000, Динамо Семіна, що забивало 8 мячів Спартаку, проходило Валенсію та ПСЖ, Динамо Реброва, що забивало 5 Евертону. Це дійсно було Динамо. Нинішній набір людей у футболках великого клубу, за деякими виключеннями, викликає лише відразу і огиду, як і їх пародія на гру.
Може достатньо спекулювати на ідеї "справжні вболівальники"? Може варто подумати про "справжніх гравців" або "справжніх власників"? Ця маніпуляція відвертає увагу від "справжніх причин" тієї ж...и, в якій ми зараз.
Президент(и) об'єктивно у нас погані, менеджмент у всіх відділах гірше ніж нічого. Але команда хоч живе, і іноді радує нас своєю грою. Які б Суркіси безтолкові управлінці не були б, але вони віддані фанати Динамо, і є впевненість що завтра улюблений клуб не збанкрутує
Назвіть хоч один приклад за останні 25 років, коли хтось викупив український клуб і підняв його на якісний рівень. А прикладів коли клуби з історією банкрутували - можу назвати вам десяток.
