Сергій РАФАЇЛОВ: "Перемога збірної? Дитячі помилки, суєта. Ми побачили стрибаючого біля поля горобчика"

«Збірна виграла нарешті. З'явився шанс на прохід, але заспокоюватися рано. Про гру. До 85-ї хвилини грала команда Шевченка, з його ідеями і напрацюваннями, з 85-ї – команда Петракова, і з'явилися дитячі помилки, суєта.

Про тренера. У тренера повинна бути харизма або великого гравця, або авторитетного тренера. У збірній грають гравці, які працюють в своїх клубах з авторитетними в футболі фахівцями. А що бачимо ми в телевізорі – стрибаючого біля кромки поля горобчика, а хочеться бачити орла. Чи є у Петракова можливість стати орлом, складно сказати. Прийняв команду у складний час, вірніше не прийняв, а у пожежному порядку призначений. Все будувати доводиться по ходу. А будівельного матеріалу дуже мало.

Тут якось нещодавно подивився склади команд шести провідних європейських чемпіонатів у турі перед перервою на ігри збірних. Так от, у протоколи на ігри були внесені більше 80 футболістів з країн колишньої Югославії, більше половини вийшли в старті, залишилися на лавці і не грали чоловік 13–15. Нагадаю, що населення цих країн сумарно становить приблизно 22 мільйони.

Українців було небагато, ну як пальців на одній руці, і це при населенні в 40 мільйонів. Як кажуть в Одесі – відчуйте різницю. Який нахрен футбол? Не позаздриш Петракову. Інформація для футбольних ура-патріотів».