Артем ФЕДЕЦКИЙ: "Ярмоленко? Здесь мы можем равняться и на Роналду, которому уже 42 год пошел, а он еще бегает"

Також ми поцікавилися оцінкою призначення Степаненка до збірної України, співпраці з Андреа Мальдерою та потенціалом національної команди під керівництвом нових фахівців. До слова, Артем Андрійович зізнався, кого вважав би кращим варіантом за італійського наставника.

– У матчі Колоса із Шахтарем карʼєру завершив Тарас Степаненко...

– Тут можна довго говорити щодо цього. Це визначна постать в українському футболі, особливо в Шахтарі. Не знаю, скільки там сезонів, важко підрахувати – 13 чи 14 кампаній за один клуб. Це дійсно все життя в одній команді. Починав у Металурзі, перейшов у Шахтар і віддавав себе не тільки "гірникам", а й збірній України. Тому це легенда українського футболу. Тільки найкращі слова для Тараса.

– Як ви оцінюєте це рішення? Чи не виглядає воно передчасним з огляду на те, що той же Андрій Ярмоленко, якому також 36, продовжує грати на високому рівні і навіть має потенціал для продовження кар’єри?

– Тут ми можемо рівнятись і на Кріштіану Роналду, якому вже 42 рік пішов, а він ще бігає. Може завершить, а може ще й не завершить. Це залежить від людини, від організму. Розуміємо, що природні процеси неповоротні, і коли ти ніби ще можеш, а десь тіло каже, що вже трошки… А молодь ззаду наступає на п’яти й дає зрозуміти, що вона вже недалеко. Тому це рішення кожного особисто: і в 35, і в 38, і в 40 – хто як для себе вирішує, хто як відчуває своє тіло.

У Тараса також була непроста кар’єра. Доволі насичена, траплялися травми, після яких бували рецидиви. Тому тут багато факторів могли вплинути. Якщо він ухвалив таке рішення і сказав, що все – то я не думаю, що він учора так подумав, а сьогодні просто завершив кар’єру. Це рішення виношував давно, і я з розумінням до цього ставлюся. Звичайно, це хороша постать в українському футболі, у першу чергу як людина і як футболіст-професіонал. Молодому поколінню є на кого рівнятися.

Звісно, нам би не хотілося, щоб Ярмоленко теж сказав, що завтра завершує. Хай Андрій Миколайович трошки "помучиться" – у хорошому розумінні, бо це також професіонал і так само легенда українського футболу.

Кажу: це в кожного особисте. Рішення не ухвалюється миттєво. Але Тарас свідомо до цього йшов. Ми бачимо, що Степаненко увійшов до штабу головного тренера збірної Андреа Мальдери. Це новий виклик, новий досвід для Тараса. Думаю, він повинен допомогти збірній України та гравцям, тим паче що з багатьма він ще й грав. Це як приклад: у Тараса є досвід, чим поділитися, є розуміння футболу – де підказати, де направити молодих. Прослідкуємо. Я бажаю йому тільки успіхів у його наступному шляху.

– Які нові ідеї Тарас здатен привнести в роботу штабу, на вашу думку?

– У футболі нічого нового не придумаєш – це однозначно. Але, в першу чергу, це багато знань, які Тарас набував протягом кар’єри: і з Шахтарем, і в збірній України. Перше – це професіоналізм і ставлення до своєї справи. Ми розуміємо, що збірна – це не клуб, де можна будувати якийсь макроцикл чи відкладати роботу в довгий ящик. Тут потрібно давати результат сьогодні.

Я вважаю, що в Тараса є цей досвід. Він може поділитися, підказати, направити. Напевно, будуть і дебютанти, які на нього рівнялися, – десь підказати їм також зможе. Досвід футбольний у нього справді шалений.

Щось нового – це, звичайно, залежить від суперників: будуть грати, будуть розбирати, готуватися. Тут, звичайно, він разом із головним тренером збірної радитиметься. Але щодо налаштування на матч – у мене немає сумнівів, що Тарас налаштує так, що дай Боже. Тому будемо вболівати й бажаємо йому успіхів у цьому напрямку.

– Вперше в історії збірну України очолив іноземний спеціаліст. Які ваші очікування від роботи Андреа Мальдери?

– Я з Андреа працював трошки ще в збірній. Доволі сильний спеціаліст, хороша людина, професіонал своєї справи й кваліфікований фахівець. Він був помічником Шевченка, помічником Де Дзербі. А як йому буде на цій новій посаді в збірній – головний тренер – ну, я не знаю, тут питання непросте. Звичайно, бажаю йому успіху.

На мою думку, краща б зв’язка була Маркевич – Мальдера, мені вона виглядала б авторитетно, класно. Але, звичайно, я буду вболівати і бажаю удачі. В Андреа є знання. Подивимось, час покаже, чи правильним було рішення призначити його головним тренером.

– Попереду в збірної товариські матчі проти Польщі та Данії. Чого ви очікуєте від цих ігор?

– Перемоги, звичайно. Що ж можна очікувати? Гарна гра не йде, скажімо, в скарбничку – тут потрібні перемоги. Перемоги в збірній потрібні на вчора.

Коли я грав за збірну, то не ділив матчі на товариські й офіційні. Кожен матч під жовто-блакитним стягом і взагалі у футболці збірної – це офіційний матч. Тому тут треба віддаватися на повну і давати результат.

Працювати на перспективу… Це не клубна структура, де можна працювати на перспективу. Тут треба давати результат. А з тими гравцями, що в нас є, потрібно видавати максимум, грати на їхніх сильних якостях і, звичайно, ці індивідуальні якості ліпити в команду у цілому. Щоб була команда, яка не тільки грає за тактичними задумами, але й емоціями, серцем, самовіддачею і бажанням.