Давно так не матюкався, як під час і після цього матчу... Навіть декілька нових матюків створив... Однак емоції емоціями, однак писати, що Блохін не тренер, Блохіна в топку це маячня. Перед тим, як таке писати, потрібно принаймні сказати, що він зробив не так. Як на мене, а що він міг натренувати за два дні перед матчем? Вся основа роз"їхалася по збірним, в той час як хорьки собі приспокійнесенько цілеспрямовано два тижні готувалися до матчу. Чи ви вважає те, що матчі за різні збірні допомагають поставити гру і налагодити ігрові зв"язки між окремими футболістами? Чи ви просто вірите в дива? Я гадаю, що тренерський штаб правильно вчинив, обравши обережну, прагматичну тактику, більше того робив правильні і своєчасні заміни. І це швидше за все принесло б результат, якби ж не йоб@не судівство (як вони вже, м"яко кажучи, дістали)

То тепер для нас грати на рівних із Шахтарем - це вже досягнення????????????? Та він просто не знає, що таке ДИНАМО, що таке дух переможця!!! Він постійно опускає рівень Динамо до свого посереднього рівня як тренера... А найгірше, що це в нього таки виходить: це по троху переймають і футболісти і ми, вболівальники..... Динамо назавжди потрапило до мого серця з першого матчу, який я побачив. Це був відбірковий матч до Ліги чемпіонів 1997 року проти "Брондбю", в якому Шовковкоському розбили голову, проте він, перемотаний бинтами, разом з рештою динамівців бився до кінця, адже вони й не допускали думки про поразку, вони бачили перед собою лише перемогу. Тоді вони винесли суперників 4:2. Що мене тоді захопила, так це самовіддача динамівців, їх віра у свої сили і прагнення до перемоги. З того часу я не пропустив жодного матчу за участю Динамо. Перед кожним матчем, не зважаючи на те з ким ми граємо з Барселоною, Реалом чи Баварією, я був впевненим, що моя команда буде боротися, а точніше ГРАТИ на перемогу, футболісти не вийдуть на поле з тремтячими колінками, бо в них був тренер, який знав, як перемагати, а тому вони йому довіряли. То був він - ВЕЛИКИЙ ТРЕНЕР ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ ЛОБАНОВСЬКИЙ... Починаючи з часів Дем"яненка у мене ця впевненість почала зникати. Проте найстрашніше те, що і в команди почала зникати віра в свої сили, а відтак і Дух Переможців. Спочатку це було лише в матчах Ліги Чемпіонів, а от при при Сьоміні це вже перейшло і на чемпіонат України. Командний Дух переможців - це передусім робота тренера, проте якщо тренер сам не має такого Духу, то хто ж його передасть команді? Валерій Васильович завжди казав футболістам: я не хочу чути чого в тебе не вийшло, я хочу знати, що ти зробив для того, щоб в тебе вийшло. А що ж ми постійно чуємо від теперішнього тренера? Одні виправдання. Сьомін не має тієї харизми, якою повинен володіти тренер, щоб пройняти, об"єднати всіх футболістів однією ідеєю і повести їх до вершин. Він - не лідер, то як він може зробити команду-лідера? Він тренер-середняк і уже застарий для того,щоб піднятися до вищого рівня. Судячи з "гри", яку показує команда його футбольні погляди не мають нічого спільного із розвитком футболу. Постає питання, який потенціал у цього тренера і відповідно його команди? Відповідь на це питання сумна для нас...... Це розуміють уже і футболісти. Прикро, що це відмовляється визнавати Президент((( Я не розумію, Ігорю Михайловичу, невже вам так незручно було звільнити Сьоміна після мунулого провального сезону? При цьому Ви витратили шалені гроші на футболістів і досі терпити, як Сьомін ці ж гроші, наші нерви та талант футболістів просто знищує? Який в цьому сенс? Невже ви ще вірите в Сьоміна? Чи ваші з ним особисті стосунки стоять вище інтересів команди та її вболівальників???????????????????

))Твоя тупість безмежна))) Порада: перед тим, як вживати якесь слово зясуй, що воно значить. А то виглядаєш ідіотом!))) Я ж сказав ввімкни мозок!!!

Ти глибоко помиляєшься, фуфло - це ти!))) В жодному коментарі немає нічого націоналістичного. Чи писати українською - це вже, по твоєму, націоналізм? Включи мозок і будь людиною!!!