Віктор ВАЦКО: "Динамо" як команда має найкращий фундамент із усіх можливих у сучасному українському футболі"

- Я вважаю, що нинішній український футбол некоректно порівнювати з тим, що було наприкінці 90-х та на початку 2000-х. Він змінився, "Динамо" змінилося, кардинально змінилися фінансові та економічні можливості клубу. Зараз навіть неможливо уявити, що кияни підписують готових футболістів збірних Португалії чи Голландії рівня Велозу, Ленса, Мбокані, Бельанда, Драговича. Нині інші часи. Часи, де гаманець не є конкурентоспроможним на європейському рівні. Компенсувати це можна лише за рахунок мізків, системності та працьовитості. На мою думку.

Я б не сказав, що "Динамо" постійно перебуває у процесі перебудови. Швидше навпаки. Але так само я не вважаю, що "Динамо" потребує перебудови з нуля. Серйозної чистки – так, можливо. Але я не вірю, що клуб на це наважиться. З однієї простої причини. У цих футболістів, які є у команді, інвестовано кошти. Трансфери, підйомні, зарплата – все це гроші власників "Динамо". А просто так попрощатися із витраченими грошима... Історія показує, що власники "Динамо" на такі речі не йдуть.

Хоча десь було б логічно розлучитися з гравцем як із вільним агентом та знайти на його місце свіжу кров. Але власники "Динамо" вирішували перепідписувати контракт. Якщо футболіст атаки в 30 років забиває два м'ячі за півтора сезони, це точно та ефективність, яка заслуговує на продовження контракту? Якщо ми говоримо про розвиток клубу та потенційний прогрес. Неможливо знайти сильнішого гравця? Тоді треба щось робити із тими, хто шукає.

Якщо футболіст лінії оборони регулярно чергує помилки з пропущеними матчами та травмами, це привід продовжувати контракт? Якщо футболіст кілька років каже, що хоче виїхати за кордон, то вірним буде рішення не продати його, заробивши хоч щось, а не перепідписувати контракт з надією продати пізніше? Чим футболіст стає старшим, тим менш економічно привабливим він стає для іноземних клубів. Це вже аксіома. Не потрібно бути топовим менеджером, щоб це розуміти.

Я не бачу в клубі чіткого розуміння, як і з ким хоче розвиватися. Хто конкретно має бути локомотивом розвитку? Який стиль гри хоче побачити керівництво клубу. Які тренери здатнi цей стиль забезпечити. Які гравці потрібні для цього стилю. Кожен із українських футбольних людей вам скаже, що за іменами "Динамо" друга команда УПЛ. Якщо говорити про якість та глибину складу.

Але і мене дивує, коли всі кажуть, що ця команда стала чемпіоном позаминулого сезону. Але при цьому ніхто не каже, що після цього був ще один сезон, у якому команда тим же складом фінішувала на найнижчому місці у своїй історії. І ні від кого з "Динамо" ми не чуємо відповіді на запитання, чому так сталося. Чому друга на папері команда УПЛ завершила сезон четвертj. і що змінилося перед новим сезоном.

Ще одне питання: а куди саме поширюються амбіції "Динамо"? Їм достатньо чогось досягати в УПЛ? Обійти "ЛНЗ, "Полісся", "Карпати" та "Харків"? Або є бажання бути успішнішими в єврокубках. Тому що минулі сезони показують нам, що футболісти, які здатні вигравати чемпіонство в УПЛ, не конкурентоспроможні в єврокубках від слова зовсім. Навіть проти посередніх суперникiв.

Я думаю, що керівництву "Динамо" важливо чесно проаналізувати те, що відбувається з командою та всередині неї. А далі зробити правильні висновки. Я вважаю, що "Динамо" як команда має найкращий фундамент із усіх можливих у сучасному українському футболі. Просто потрібно правильно підрихтувати. Точково посилитися, визначитися з головним тренером, не боятися розлучатися з футболістами, вміти підтягувати нових. У першу чергу легіонерів, бо з футболістів з українським паспортом на ринку вибору нема. Колосальна проблема "Динамо" полягає в тому, що в ньому не вміють працювати з іноземними футболістами.