Iгор ДЕДИШИН: "Робота людей в УАФ має гідно оплачуватись, тому що це насамперед про відповідальність"

– Перші два‑три місяці я постійно ставив собі питання: «Що я тут роблю? Навіщо я сюди прийшов взагалі?» Я така людина, що коли відчуваю себе неефективним, непродуктивним, коли весь мій час і потенціал спрямовані лише на гасіння пожеж чи боротьбу з рутиною, я не відчуваю себе ефективним.

Колеги кажуть, що я творець і митець за своїм складом характеру. Я постійно хочу генерувати якісь класні ідеї, щось придумувати: зміни, нетипові підходи. А рутина мене дуже затягувала в перші місяці, бо це був період адаптації – до людей, до структури, до системи роботи. Я її ніколи не знав, бачив лише збоку, а те, що всередині, зовсім змінило моє сприйняття того, як працює Асоціація. Бо збоку всім здається, що УАФ – це успішна структура, яку фінансують ФІФА та УЄФА: всі їздять на конгреси, і все добре. Але насправді тут дуже великий обсяг роботи, багато різних процесів і величезна відповідальність. Адже ти відповідаєш за всю систему, за весь ландшафт футболу – від найнижчого рівня до найвищого.

Тому я вважаю, що робота людей в УАФ має гідно оплачуватися, бо це насамперед про відповідальність. Не буду говорити за всіх, але значна частина людей прийшла сюди справді тому, що любить футбол і хоче внести свою частку в його розвиток, зміни.

З часом я більше інтегрувався в команду, і мені дуже сподобалося: багато молодих людей із правильними, здоровими амбіціями, які правильно бачать себе у цьому процесі. Мені це дуже сподобалося.

Був складний період, але я його пройшов завдяки спілкуванню з Миколайовичем та іншими колегами. Я по‑іншому подивився на все це, бо відчував, що рутина мене затягує, що я скоро потону й розчинюся в ній. Але завдяки всім колегам…

Зараз ми справді класна команда. Мені подобається, що у нас класна комунікація всередині, дуже відкриті стосунки. У нас взагалі все стало відкритим – немає того стереотипу «п’ятого поверху». Я приходжу й кажу: «Мій кабінет – це Open Space [відкритий простір]. Приходьте, якщо мене немає – працюйте собі. У мене завжди відкриті двері. Хочете – приїжджайте на 5‑й [поверх], хочете – на 3‑й. Їдьте куди хочете». З’явилася така легкість.

Ми провели кілька різних внутрішніх змін і реформ, і вони дуже класно зайшли, сподобалися людям. Ми й структуру змінили, і багато внутрішніх процесів, у тому числі з погляду автоматизації – [запровадили] електронний документообіг. Знаєте, одразу самооцінка у людей виросла, що ми стали організацією, яка йде в ногу з часом.

А потім я занурився у стратегічні речі. Сьогодні у мене вже частково напрацьовано документів на півтори тисячі сторінок у «Ворді» – ціла книга чи дисертація. Дуже хочеться, щоб вони пройшли всі внутрішні та зовнішні експертизи й були затверджені та реалізовані. Я був би дуже задоволений і щасливий, якби ці напрацювання вдалося втілити й вважав би свою місію певною мірою виконаною, – сказав Дедишин.