Андрієвський про вiдхiд з "Динамо": "За мене хотіли гроші. Я сказав: "За мене ніхто не заплатить". Мені відповіли: "Ні, так не піде, давай гроші". Я сказав: "Добре, тоді залишуся до літа і піду безкоштовно"

Півзахисник «Полісся» Олександр Андрієвський розповів, куди міг перейти, окрім житомирського клубу.

– Як відбувся твій перехід до «Полісся»? Як ти потрапив?

– Я не планував спочатку, якби залишатися в Україні. Хотів спробувати себе в Європі. Ось. Але там були сімейні обставини, які повпливали. І я вирішив залишитися в Україні. Була розмова з Шовковським і з Суркісами, що я маю собі шукати нову команду.

– У тебе ще був чинний контракт з «Динамо»?

– Так, в мене ще був чинний контракт, так. І я пам’ятаю, що це було влітку 2024 року, напевно. І мені Шовковський сказав, що він, в принципі, не проти. Він може мене відпустити, якщо в мене якісь варіанти.

Ось на мене вийшли «Карпати» тоді, і я розмовляв з тренером. Мені, якби, все сподобалось, мене все влаштовувало. Я був вже, як би сказати...

– У «Карпатах» на той момент Маркевич був?

– Ні-ні. Владислав Вікторович Лупашко. Ось, я з ним порозмовляв. Мені дуже сподобалось його бачення футболу. Ось, і я був, за крок до «Карпат».

Але через сімейні там обставини я залишився в «Динамо» на пів року і вирішив, що я зимою піду.

На той момент в мене не було агента, але я спілкувався тільки з одним — з Вадимом Шаблієм, і він мені пропонував варіант на той момент у Польщі. Я, якби, хотів туди, нас все влаштовувало.

– Який клуб у Польщі?

– «Термаліка» Ось, вони на той час були на першому місці в Першій лізі. Вони запропонували такий гарний контракт, більше, ніж «Динамо». Ну, не набагато, але було трошки більше... Потім мені розповіли, те що мені пропонують, і там мені зверху ще буде податок. Ось. І я зрозумів, що там уже не така сума. І я вирішив залишитися вже після цього в Україні.

В мене на той час Вадим пропонував один клуб. Ось. Я для себе бачив, трошки в другі клуби я хотів піти. І ось, мені Вадик сказав, що якщо тебе там не хочуть, тебе там не чекають. Ось, і я дізнався через своїх знайомих, через людей, що можна розмовляти, але потрібно, щоб я був вільним агентом. Знаєш, ніхто за мене гроші не буде платити, тому що пів року контракту залишалось, мені 30 років, я особливо не мав практики вже тоді. Я чекав, коли заберу документи, тоді буду вирішувати, куди піду далі.

Спочатку не все було добре в плані того, щоб мені віддали документи, там якісь хотіли ще за мене гроші.

– «Динамо» хотіло?

– Так, «Динамо» хотіло гроші.

– Так ти ж вільним агентом вже переходив?

– Ще пів року.

– А, ти міг підписувати вже якісь документи.

– Вже міг, так, але я хотів піти. На мене не розраховували. Як мені сказали, що можеш іти ще в кінці грудня.

– Короче, вони сказали: «Спочатку можеш, шукай собі команду і все. Коли знайдеш команду, давайте за пів року щось там».

– Давайте якісь гроші. І я кажу: «Ну, за мене ніхто не дасть, і в мене немає зараз таких варіантів, щоб сказати: «От мене хоче команда прям 100%». Ось. І вони кажуть: «Ні-ні, так не піде, давай гроші». Я говорю: «Ну окей, тоді ніхто не дасть, я тоді сиджу до літа і піду безкоштовно. Тоді мені віддали документи.

– Взимку віддали?

– Так, і я вже шукав варіанти.

– Тобто у тебе одразу не було конкретного варіанту? Спочатку отримав статус вільного агента.

– У мене була лише Польща? В Україні прямо не було.

– І як виник варіант саме з «Поліссям»?

– До того, як забрав документи, я розмовляв з тренерським штабом, там в мене знайомий був, Антон. Вони дали зрозуміти, що можна буде розмовляти тільки, якщо я буду вільним. Вони не сказали, що є якийсь інтерес. Ось, коли я потім забрав документи і в той же день «Динамо» виставило, що ми розірвали контракт, тоді мені з клубу подзвонили і запитали, що ти хочеш і як бачиш.

– З Буткевичем розмовляв перед переходом?

– Ну, вже в самому кінці.

– Тобто, коли намалювався варіант з «Поліссям», ти вже почав ціленаправлено розмовляти саме з цим клубом, правильно?

– Так, це вирішилось буквально за два дні, коли забрав контракт. А до цього було ЛНЗ ще

– Окрім українських клубів, за кордоном тільки Польща була, чи були ще варіанти?

– Ні, була ще Сегунда, це «Тенеріфе». Було б непогано завершувати, але вони були в кінці і вже вилітали в третю лігу.

Тому я розумів, що в Україні є «Полісся», розмовляв і з тобою розмовляв і хто там був, бачив проєкт, яка база, які амбіції клубу. І вони підходили для мене, і я хотів тут.

– Ти задоволений, що зараз ти футболіст Полісся?

– Так, 100%.

– Тобто ти не жалкуєш, що не поїхав на «Тенеріфе» чи в Польщу?

– Ні-ні, хотілося новий виклик, довести собі, що я чогось вартий, боротися за єврокубки, пограти в них і чому не думати про збірну. Хочу зазначити, що дуже вплинула моя жінка на рахунок «Полісся», вона повністю наполягала: «Давай туди, давай туди», – розповів Андрієвський.