Руководитель проекта Wyscout: "Больше всего людей работает в селекции "Арсенала", "Ювентуса", "Барселоны" и "Удинезе"
Раніше селекціонерам доводилось їздити по всьому світу фактично «всліпу» для того, щоб знайти потрібного їм футболіста. Тепер у клубів є Wyscout. Завдяки цій платформі, сидячи вдома, можна мати базу доступ до відеопрофілів мільйонів гравців з усього світу. За доступ до цього сервісу клуби платять гроші. Побудова стартапу коштувала його керівнику Маттео Камподоніко кількох років безупинного життя без зарплати, але сьогодні його проект на біржі оцінюють у сотні мільйонів доларів.
— Маттео, як у вас виникла ідея створили платформу для скаутингу Wyscout?
— У мене було дві ідеї. Перша — виникла, коли я був професійним футболістом, а мій тренер записував матчі, щоб демонструвати нам гру Роберто Баджо, роботу Аріго Саккі з «Мілану». Таким чином він вчив нас. «Подивіться на гру Баджо. А тепер ви будете намагатися повторити це на полі», — говорив наставник. Тренери повинні мати постійний діалог з гравцями. Але, водночас, це просто розмови. Коли ж футболісти бачать відео, вони розуміють, чого ти від них хочеш. Це перша причина, чому я почав займатись Wyscout.
Друга історія пов’язана з тим, як ми почали надавати послуги для тренерів. Ми з партнером записували матчі та аналізували їх, щоб демонструвати гравцям. Одного дня я почав працювати з професійним італійським клубом, тоді там керував Вальтер Сабатіні. Зараз він спортивний директор у «Ромі». Ми починали з тисячі DVD-дисків, аналізуючи футболістів. Якось клуб хотів купити гравця, але не змогли знайти запис його матчів. Занадто багато сміття було в офісі та занадто багато ДВД, аби знайти диск потрібного гравця. Це божевілля, що тисячі записів заважають тобі побачити гру того футболіста, якого ти хочеш. Ти хочеш проаналізувати його гру, зупинити момент, повернутися назад і передивитися. А зрештою клуб приймає рішення по відео, які надає тобі агент, з найкращими моментами гравця. Дивлячись цю нарізку, розумієш, що цей хлопець — найкращий футболіст у світі. Це необ’єктивно. Саме так я дійшов до висновку, що потрібно зібрати базу даних з усією інформацією, яка може стосуватися гравця та яку ти можеш використати для трансферу. Подивитися інформацію про футболіста, переглянути відео. Та найголовніше — систематизувати профіль гравця, зібравши всі потрібні моменти з відео його гри.
— З ким було укладено перший контракт?
— Перша ідея надавати аналіз гри для тренерів стартувала в аматорському футболі. А першим клубом, з яким я почав працювати, став клуб із мого рідного міста. До речі, ще одна особливість Wyscout: він не базується в Мілані, або іншому великому місті. Ми з маленького містечка в Італії — К’яварі (поряд з Гунуа). Там живе лише 25 тисяч людей. Ми починали там, і наша штаб-квартира знаходиться тут і досі. Я зі своїм другом, та ще 5 людей — середній вік 26 років, всі ми друзі — працюємо над цим великим проектом. Повертаючись до вашого запитання: наш перший клуб — аматорський «Ентела» з К’явярі. Одного дня нам сказали, що наша робота заслуговує уваги. Ми записували матчі і аналізували їх. Це вже було цікаво й для професійних клубів. Я написав листа тренеру «Дженоа» — Містеру Серхі Космі. Я підготував для нього диск з аналізом та написав листа. Передав все це партнеру — Сімоне — та попросив його віддати тренеру «Дженоа». В цілому, вийшла кумедна історія. Їхав «порш», а Сімоне призупинив його і сказав: «Містере, це — для вас!». Той перепитав, чи хочуть взяти у нього автограф. «Ні, це просто для вас», — сказав Сімоне. Там був лист з проханням подивитись на оцінити нашу роботу, чи потрібна вона футболу. Наступного дня я був на роботі, займався іншими справами в офісі й отримав дзвінок із Генуї. «Містер Космі подивився запис, він хоче, щоб наступного тижня ви приїхали» Згодом, ми поговорили з ним про надання послуг. Отак, одного дня ми почали працювати з професійними командами. Це був 2005 рік.
— У якому році ви запустили платформу Wyscout в інтернеті, щоб скаути та футбольні менеджери з усього світу почали дивитись матчі в онлайні?
— Це сталось у 2009-му. Перші чотири роки ми займались лише виготовленням ДВД. Ми записували матчі на стадіоні та аналізували їх. Робота в інтернеті почалась пізніше, завдяки youtube, оскільки цей сервіс почав активно розвиватись. У 2004-му користувач мережі не міг подивитись відео в інтернеті на своєму смартфоні. Такого телефону навіть не існувало. Так само як не було «айпадів». Завдяки youtube ми отримали ідею. Коли ми побачили, що youtube об’єднує в собі безліч відео, зрозуміли, що ми можемо створити те ж саме, але профільне. До того ж, за умови, що це будуть не випадкові відео, а, скажімо так, організовані: по командам, гравцям.
— Якими були ваші перші заробітки?
— Перший контракт з непрофесійним та аматорським клубом був підписаний на 2 000 тисячі євро. «Дженоа» нам заплатила 8 тисяч євро за сезон. З 2004 до 2009 року ми працювали лише з італійськими клубами. Ніколи не думали, що ми зможемо вийти на міжнародний рівень. Ми просто виконували свою роботу, щодня вдосконалюючи себе. Ми хотіли надавати сервіс високого рівня для наших клієнтів. І потім, коли ми створили базу даних, я поїхав на конференцію, де були представники усіх клубів. Я поїхав туди і презентував наш продукт. Одного дня я знайшов одну людину, котра сказала мені: «Матео, цей продукт буде цікавий не лише в Італії». Тоді я поїхав у Лондон, де зустрівся з відомим агентом Френдом Фріндолі, він має велике футбольне агентство. Фріндолі високо оцінив наш продукт та запропонував показати платформу клубам англійської Прем’єр-ліги. Англійці нічого подібного до того часу не бачили. І я подумав: «Якщо ми нам вдасться продати цю послугу в Англії, ми зможемо робити це по всьому світу». Бо для мене Прем’єр-ліга — це найвищий рівень. Першим клубом, з яким ми підписали контракт, був «Уїган». Я дуже добре пам’ятаю цей момент, оскільки це був поштовх розвитку Wyscout. Так само я ніколи не забуду початок співпраці з «Барселоною».
— Зустріч з якою футбольною особистістю ви досі пам’ятаєте в деталях?
— З Жозе Моуріньйо у Мадриді. Це було в офісі «Реалу». Він любить Італію, любить «Інтер». Він завжди говорить, що велика перемога в його кар’єрі була саме з «Інтером». Адже міланський клуб не варто приписувати до когорти топ. Це як «Ювентус», якому ніхто не пророкував вихід до фіналу Ліги чемпіонів. А з «Інтером» Жозе виграв Лігу чемпіонів, чемпіонат та Кубок Італії.
— Де ви взяли гроші для розвитку платфоми Wyscout?
— Одного дня ми почали повністю інвестувати в проект гроші, які отримували з перших контрактів. Ми все вкладали у розвиток. Ми завжди інвестували кошти в проект та у результат компанії. Я почав працювати у Wyscout 2004-го, але отримав першу зарплатню через 4 роки. Перший рік я взагалі працював безкоштовно, паралельно займаючись іншою роботою. Я працював менеджером у великій IT-компанії, яка обслуговувала італійській банк. Потім я прийняв рішення піти з банку і працювати лише на платформі.
— Ви працювали без зарплатні?
— Я жив цієї ідеєю, але мені не вистачало грошей. Тому що у мене їх не було. Спочатку було дві тисячі, потім моя машина зламалася, а нам потрібно було дуже багато їздити. Через чотири роки ми створювали базу даних. Гарна ідея, але дорога. Я почав шукати партнерів і знайшов таку людину. Багату людину з нашого міста — К’яварі. Він полюбив нашу ідею, що маленьке місто може створити щось велике для світу. Він сказав: «Добре, Маттео, я вірю в тебе» Та дав гроші для створення системи.
— Коли ви зрозуміли, що потрібно йти не лише у великі, але й маленькі футбольні країни?
— Цей процес було розпочато у Італії, потім ми дісталися Англії та Іспанії, а згодом це терміново знадобилося усім. Наприклад, спортивний директор «Валенсії» поговорив з власником московського «Динамо» Ротенбергом. І він каже: «Нам це потрібно. Дай контакт з людьми, які приймають такі рішення». Потім через нього подзвонили люди зі «Славії» з Праги. Потім — з «Олімпіакоса». Скаутам подобалося, й нам було дуже легко продавати. Люди дивились і говорили: «Я хочу купити це».
— Потім ви зрозуміли, що для платформи потрібні не лише відео, а й статистичні звіти з інформацією: хто найчастіше вступав у боротьбу, хто вигравав боротьбу та інше?
— Ми швидко зрозуміли, що потреби замовників різні й почали адаптовуватися. Коли ми тільки починали, статистики взагалі не було. В Італії є дві компанії які займаються статистикою. Тільки 5 відсотків тренерів люблять статистику. Тренери люблять працювати з відеостатистикою. 90 відсотків — люблять відео. Ми зробили ставку на відео, але в один момент запустили власний різновид статистики. Наші клієнти стали вимогливішими. У них були різні відео, але вони потребували більшого. Завтра їм потрібно було одне, а післязавтра — хотіли іншого. Але потім ми пішли від зворотнього, почавши цікавитись у людей, що їм потрібно. Запитувати у користувачів по всьому світу, чого вони хочуть. Для того, аби розуміти які послуги хочуть мати клуби та менеджери.
— Який клуб має найбільше аккаунтів на Wyscout?
— «Арсенал», «Ювентус», «Барселона» та «Удінезе». Більше 30. У цих клубів багато скаутів по всьому світу. (Під одним аккаунтом може в один момент працювати одна людина, тож по цій інформації можна зрозуміти, у кого найбільше селекціонерів — Прим. авт.).
— А як же «Порту» з його влучною селекцією?
— У цього клубу лише шість аккаунтів.
— Яке майбутнє у Wyscout?
— Wyscout — це різновид демократії на ринку. Ти можеш слідкувати за кимось, переписуватися. Тренери можуть краще готуватись. Гравці — вчитися. Я вважаю що Wyscout — це платформа, яка допомагає підіймати рівень тренерів та гравців. У Нідерландах гравці купують платформу , щоб записувати свої матчі та дії. Ми продовжуємо розвиватись та не стоїмо на місці. «Верона», у якої скромний бюджет, має такі самі можливості щодо перегляду гравців, як і лондонський «Арсенал». Ми маємо тисячі гравців на платформі, де все всі шукають гарних футболістів. Зрозуміло, що Мессі та Роналду одні. Wyscout допомагатиме «Дніпру», «Дженоа» шукати гарних гравців.
— Ваша платформа вже як фейсбук, у якому агенти можуть переписуватись с генеральними директорами клубів?
— Це наступна сходинка. У мене була розмова з одним із українських агентів, котрий розповів, що клуб Англійської Прем’єр-ліги написав йому, бо цікавиться його футболістом (це був Дмитро Чигринський. — Прим. авт.) Але цей агент ніколи не мав контрактів з англійськими клубами. Це добре для агента, гравця та клубу. От чому ми хочемо створити платформу, котра допомагатиме. Чомусь в футболі дуже часто про агентів говорять в негативному забарвлені. Чому? Багато моїх знайомих агентів — професіонали, які роблять тільки краще для своїх гравців. Це робота, в якій ніколи не можна зупинятись. Ми лише допомагаємо їм.
Роман Бебех



