25 жовтня 2013 10:58
4

Евгений КОНОПЛЯНКА: "Фоменко удалось значительно улучшить микроклимат в сборной"

У Євгена Коноплянки поцікавилися, як він відреагував на результати жеребкування плей-оф, де «синьо-жовтим» путівку до Бразилії доведеться виборювати у протистоянні з титулованою збірною Франції.

– Ще до жеребкування я казав, що особисто для мене немає значення, кого саме жереб нам обере в суперники. Чому? По-перше, я не можу вплинути на процес жеребкування. Тому навіщо витрачати нервові клітини на його наслідки? Як на мене, то я взагалі б волів, аби всі вісім команд перебували в одному кошику – у своїх групах всі стали другими, то про який розподіл на сіяних і несіяних може йти мова? Мені це не зрозуміло, але в ФІФА та УЄФА свої правила. Та й загалом мені багато чого не подобається з того, що відбувається у сучасному футболі – як в Україні, так і за кордоном. Але вплинути на ці процеси наразі я не можу. Можливо, колись, якщо стану футбольним чиновником, то зможу щось змінити. А зараз я повинен просто виходити на поле і грати у футбол. По-друге, у плей-оф слабких суперників не буває. Зрозуміло, що з чотирьох команд ніхто не хотів отримати Францію. І навпаки, всі ледь не в один голос казали, що найкращий для нас варіант – Ісландія.

– Ти хочеш сказати, що притримувався іншої точки зору?

– Та ні. Адже насправді Франція звучить набагато грізніше, ніж Ісландія. Та й Швецію і Румунію також не можна поставити з французами в один ряд. Тому виходить, що ми отримали таки найгірший варіант. Але в тому й річ, що футбол не піддається жодним законам – ні логіки, ні тим більше статистики. Навіщо далеко ходити за прикладами. Попереднього відбору на чемпіонат світу перед жеребкуванням плей-оф вся Україна хотіла отримати греків. Вони нам і випали, а чим усе закінчилося? Причому ми примудрилися, зігравши внічию у гостях, програти на власному полі.

– На твою думку, за рахунок чого Україна може обіграти Францію?


– Коли брати індивідуальну майстерність гравців, то перевага на боці французів. Але у футболі не менш важливу роль відіграє ще й наявність на полі колективу однодумців. Мені здається, що в цьому компоненті перевага на нашій стороні. Не вдаватимуся в деталі, але скажу таке: найголовніше, що вдалося Михайлу Фоменку, коли він очолив збірну, то це змінити ставлення гравців до виступу за неї, а також значно покращити мікроклімат.

– А той факт, що з чотирьох попередніх спроб ми жодного разу не пройшли плей-оф, може негативно вплинути на тебе і твоїх партнерів?


– Дурниці. Якщо на подібні речі звертати увагу, то можна взагалі не виходити на поле. Та й кожна серія має початок, але має і кінець. То чому б саме зараз нам її не перервати? Зрештою, статистика існує для того, щоб намагатися її покращити.

Оксана ПАВЛЮК, «СПОРТИВКА»

Говорят, идиотизм неизлечим. Благодаря, так называемому "беляшу-мотиватору" (никак не могу понять, как можно себе позволить такое сказать об Олеге Блохине. Возможно, по причине тупости ли молодости, когда юношеская сопля под носом еще не высохла) сборная Украины впервые за все холостые потуги, начиная от Незалежности с 1991 года, впервые попала на ЧМ-2006 с первого места без всяких плеф-оффов и, кстати, в прошлом году сыграла гостевой матч с Англией - 1:1. Были, конечно, и провальные матчи, об этом, наверное, никто не будет спорить, но, несмотря ни на что, Блохин – это не только Имя, это Личность. Надеюсь, что ОВБ все еще состоится как главный тренер ДК. Если – нет, значит, - не судьба. Важно понять, что у любого тренера, будь он Лобановский-Гвардиола-Моуринью в одном флаконе, не всегда может получиться все то, о чем мечтают болельщики. Будем человечными и терпеливыми. Дай Бог Михаилу Фоменко повторить то, что удалось Блохину в 2006 году...
Самое главное достижение нынешней сборной это то, что удалось избавиться от этого олуха, беляша-мотиватора. Удачи Вам, Михаил Иванович, новых побед и успехов!
Сховати
молчал бы, олух
Настрой хороший - надо решать задачу!