смит, справа не лише у власниках, тут ще й питання їх фінансових спроможностей. Коли у Суркісів були спонсорські кошти Фірташа, нам привозили Велозу, Драговича і решту якісних виконавців. Проте коли цих коштів немає, тут вже постає питання менеджерських здібностей, тобто здатності творити овер перформанс з обмеженими фінансовими ресурсами. З цим у менеджменту Динамо суттєві проблеми.

Cossack 1927, справа не в конкретних матчах, епізодах, суперниках. Справа в тому, що ми впали на такий рівень, що навіть команди апріорі нижчого рівня/статусу дозволяють собі грати з Динамо навіть не на рівних, а саме з позиції сили.

Kote, не беручи до уваги Луческу, Ребров - крайній тренер з яким Динамо відносно гідно виглядало навіть на фоні суттєво сильніших суперників. Тепер проти Динамо з позиції сили грають навіть умовний Верес, ЛНЗ, не кажучи про Полісся, Карпати, Харків, Шахтар. Досягнення не варто згадувать - вони відомі.
Це не ідеальне рішення, проте альтернативні варіанти - це шлях до подальшого регресу (куди вже більше).

Єдина надія за цих обставин - це якимось дивом вблагати Реброва. При цьому надавши абсолютний карт-бланш у побудові команди з безлімітом часу і хоч якісь прийнятні ресурси. Команду потрібно будувати з фундаменту.

Найперше - це питання фінансової спроможності власників клубу. І тут Динамо десь на 4-5 місці навіть в УПЛ.
Все інше - це вже похідні. Власна академія хоч якось дозволяє клубу ще триматись/виживати і навіть перманентно створювати/нав'язувати конкуренцію.
Проте активи теж не безкінечні. Умовні Михавко+Пономаренко дозволять ще сезон-два протриматись на рівні втручання у боротьбу за єврокубкову зону. По решті є питання щодо інтеграції і на скільки там

потенціал дозволить розвинути наступне покоління вихованців до рівня вигідного продажу.
Зворотній бік медалі - це те, що необхідність постійного продажу кращих гравців не дозволяє клубу системно боротись за кращі турнірні позиції.
У світлі відходу ветеранів, котрі в значній частині забезпечували результат і попередні роки, майбутні турнірні перспективи виглядають не надто позитивно.
Варіантів виходу із ситуації не багато в принципі.
Очевидний - зміна складу власників чи принаймні посилення фінансових можливостей за рахунок додаткового стороннього вливання інвестицій.
Альтернатива - системна робота на трансферному ринку. Цей варіант передбачає вчасний продаж лідерів із одночасною заміною гравцями з потенціалом зростання виского рівня. Умовно кажучи за спиною

Пономаренка вже має перебувати гравець спроможний замінити лідера атаки у короткочасній перспективі. Для цього не вистачить зусиль тільки академії, потрібна успішна селекційна робота.
Обидва варіанти виглядають мало реалістичними без системних/структурних змін в клубі та його діяльності.
Загалом, переспективи ближчих років не надто райдужні. Трима

Умник, стосовно конкурентноспроможності в ЛЧ - то тут питання ще про що йдеться? Звісно, вихід на рівень команди-претендента на участь принаймні в 1/8 вартує вже інших коштів. Наразі, очевидно, у нас таких можливостей немає. Не лише фінансових, на жаль. В наявних обставинах виконати таке завдання досить складно. Тут необхідний кардинально інший підхід - ставка на перспективну молодь (не лише власну) та поступовий вихід на відповідний рівень.
Якщо ж йдеться про конкурентноздатність на рівні умовного Загреба чи навіть Селтіка, то це в принципі цілком посильне завдання.
Для цього необхідне якісне точкове підсилення на 3-5 ключових позицій. І якраз вирішення цього питання у вартісному вираженні становить ті самі мінімально необхідні €10-12 млн.

Умник, звісно, у кожного клубу свій шлях зростання. Але приклад Слована - це чудовий приклад того, що 100 млн. доларів для потрапляння в групу ЛЧ аж ніяк не потрібно. Навіть у умовний Слован приїздили збірники далеко не останніх національних команд. Звичайно, це більше приклад поступового зростання. У нас інша ситуація і необхідне одномоментне якісне підсилення наявного базового складу для досягнення мети. В принципі, якщо розумно та своєчасно спрацювати на ринку, то озвучених €10-12 млн. достатньо для виконання такого завдання. Якщо вони у нас ці кошти є.

але ключовий момент. Вірніше їх відразу кілька: наявність необхідних коштів, знання ринку, швидка реакція. Це об'єктивно необхідні передумови.

Умник, до речі, умовний "Слован" витратив на трансфери протягом крайніх 10 сезонів десь всього лише €10 млн. Зрештою, це дозволило квалфікуватися у групу ЛЧ. І це за 10 сезонів. Нам вистачить приблизно такої ж суми, щоб почувати себе впевнено на етапі кваліфікації в протистоянні перед умовними і Слованом, і Карабахом, і Лудогорцем, і в тому числі умовним Будем/Глімтом.

Умник, Зазначеної суми достатньо для придбання пари основних центральних захисників, вінгера, нападника, ще в принципі плюс-мінус лишиться на центрхава. Достатній набір, щоб забезпечити ту саму необхідну інтенсивність атаки і надійність захисту. Всі позиції прораховані поіменно - тобто у контексті конкретних виконавців. Йдеться саме про гравців основи. І про гравців, котрі якістю як мінімум не поступаються виконавцям, які є у умовному Динамо Загреб/Буде-Глімті.
Це в принципі достатня сума для проходу в груповий етап ЛЧ і щоб точно не бути там останньою командою.
Додатково, за наявності зайвих €10-15 млн. можна спробувати вирвати з ринку ще 1-2 гравця вже суттєво вищої якості. Але це вже - із серї розкоші.
Але ключове питання - чи є у нас хоча б ці мінімально необхідні €10-12 млн. і чи готові ми їх витрати?