Я теж не раз раніше писав, що Гончаренко дуже непогана кандидатура для Динамо. Диплом тренера здобував у Києві, отже контакти з ним є. Вважаю, що багато в чому він кращий за Сьоміна, поступаючись лише в життєвому і футбольному досвіді.

Уже зараз зрозуміло, що наступний чемпіонат Шахтар розпочинає з форою в + 30 очок. Сам чемпіонат перетворюється на фарс. Варіантів протидії цій ганьбі є багато, але ефектними можуть стати лише вкрай радикальні. Апеляції до совісті, спортивної честі, порядності - марні. Сп'яніння владою і величезними грошима (при бажанні Ахметов може купити всі 16 клубів ПЛ) відключають навіть рудиментні рештки розуму і вміння передбачати наслідки. Донецькі розуміють лише брутальну силу. Тому один з варіантів такий: 1) різка заява ГМС як поки що чинного очільника ФФУ з різкою оцінкою ситуації, що склалася; 2) ПОВНИЙ вихід з УПЛ всіх клубів антиахметівського пулу. Динамо, Карпатам, Волині - провести перемовини про включення в чемпіонат Польщі (поза конкурсом), Дніпру, Арсеналу і Кривбасу - в чемпіонат Туреччини чи Росії на тих же умовах, до зміни політичної ситуації в Україні. Таврія і Металіст - нехай визначаються самі, як їм бути. Решта - нехай грають у піддавки з Шахтарем. Трибуни просто тріщатимуть від напливу вдячних глядачів. Якщо все залишиться без змін, то передрікаю гостру кризу у збірній Україні. Восени вона стартує у відборі до чемпіонату світу-2014 і зазнає краху. Чому так? А якою може бути атмосфера у збірній, коли її гравці з Динамо, Дніпра, Металіста прибувають після виснажливих поєдинків, а гравці Шахтаря - немов з прогулянки, бо більшість матчів ЧУ для них будуть щось на зразок легкої розминки.

Приклади є - син Балтачі заграний за молодіжну збірну Шотландії (але вже покінчив з футболом), два сини Євтушенка - профі у Швеції, але другорядні, для ФКДК не підходять. Це не той шлях, за 10-15 років навряд бодай одного гравця, чиї батьки з України, таким чином вдасться знайти.

Спробуємо глянути на ситуацію з боку гравців (у даному випадку - Ворскли). Даючи згоду на перехід у Шахтар, вони прекрасно розуміють, що на 90% наступний крок - гра в оренді (недарма народ так і називає клуб з Маріуполя). І що далі: без шансів грати в єврокубках, у збірній України і т.д, і т.п. Подивіться на долю Худжамова, Таргамадзе, Кожанова, Шуста etc. Були перспективними, а зараз? Сіра маса. А умови житти в Маріуполі? Про екологію вже не говорю, а в плані інфраструктури хіба можна порівняти Маріуполь з Києвом? Якби я був на місці полтавських футболістів, то пішов би у Динамо на меншу зарплату, але з більшими шансами засвітитися.

The Sun начебто не так давно припинила існування?

Наскільки я памятаю, Daily Mail - найбільш бульварна газета Великої Британії, жовтішої за неї там немає. Ось і робіть висновки.

Позиція Гутника для мене не зовсім зрозуміла. Те, що проти Динамо, ГМС давно ведеться інспірована Донецьком інформаційна війна - всім відомо. Мета цієї війни також не є таємницею. Ухилятися від контрдій - це визнати поразку в цій війні. По іншому - це просто боягуцтво. А яку альтернативу пропонує Гутник? Мовчати, підставляти другу щоку, робити вигляд, що нічого не відбувається, коли вам вже відкрито на голову гадять? Нам потрібен тільки футбол - красивий і звитяжний? Так вийде на поле черговий Вакс-Бакс - і де буде цей красивий футбол?

Рінкон, Пеєв, Клебер трансферними помилками не були, радше навпаки. Рінкон взагалі кращий легіонер не з СНД. Клебер забивав малувато, але виділявся бійцівськими якостями, добре чіплявся за мяч. Так, від легіонерів ми завжди очікуємо більшого, але тут вже як пощастить: і з тренерами, і з одноклубниками. Не завжди все тут гладко буває. Той же Клебер і бійки влаштовував, що й стало однією з причин прощання з ним. Але писати про колишніх гравців Динамо потрібно обовязково, це частка історії клубу.

Було б добре, але слабо віриться. Ахметов назло Динамо може перекупити, адже грошей у нього як мінімум у 1000 (тисячу) разів більше, ніж у ІМС. В Шахтарі вони може й не потрібні поки що, то сплавлять в оренду Орендовцю, тій же Ворсклі. Шлях вже протоптаний.

Навіяло... 1. У тренерському штабі 4 легенди Динамо - Лужний, Ребров, Михайлов, Зуєв. Плюс у штаті клубу теж легенд вистачає - Базилевич, Біба, Лозинський, Косовський, Михайличенко, Хацкевич, Гусін та ін. Їм не потрібно розказувати, що таке Динамо і динамівський дух. Вони самі творці цього духу. І що: не можуть вони подати у відставку в знак протесту проти Сьоміна і Мосягіна? Чи поговорити з ними як мужики? Чи ще щось придумати? Не повірю, що їх все влаштовує. 2. Не розумію Суркісів. Таке враження, що вони панічно бояться прогнівити донецьких.