Грузинський екс-гравець багатьох українських клубів: "Нічия з Україною буде великим успіхом"

В історії українського футболу було чимало грузинських легіонерів, однак один з них виокремлюється найбільшою тривалістю перебування в нашій країні. Це Ніяз Брунджадзе, якого цілком можна вважати головним "українським" грузином у грі мільйонів. З’явившись в Україні ще задовго до розпаду СРСР, він у 19-річному віці пробував свої сили у дублі одеського "Чорноморця", де провів два сезони. А потім були три роки у миколаївському "Суднобудівнику", а на межі 80-х та 90-х два роки у черкаському "Дніпрі".

Вже у незалежній Україні Брунджадзе захищав кольори ще п’яти клубів вищої та першої ліг – очаківської "Артанії", шепетівського "Темпа", миколаївського "Евіса"/СК "Миколаїв", хмельницького "Поділля" та олександрійської "Поліграфтехніки". У загальній кількості він відіграв в українських містах близько 350 матчів, що є унікальним досягненням. Провівши в Україні півтора десятки років, Ніяз Брунджадзе повернувся до Грузії, де зараз мешкає у Батумі.

Сьогодні він буде з особливим інтересом слідкувати за перипетіями поєдинку Ліги націй, у якому зійдуться національні збірні його рідної Грузії та близької його серцю України.

- Майже всю ігрову кар’єру ви провели в Україні. Чим запам'ятався цей період?

- Кар’єра була насиченою і цікавою, що й казати. Двічі пробував закріпитись у "Чорноморці" - у 1983-му та 1988-му, однак не склалося. Втім, про проведений час в Україні аніскільки не шкодую, адже є що згадати. Мені пощастило виходити пліч-о-пліч з багатьма відомими футболістами, ще більше було тих, проти кого грав. Пригадуються і сезони, проведені у вищій лізі України у "Темпі" та СК "Миколаїв". У складі миколаївської команди у сезоні-1994/95 вдалося навіть відзначитись голом у ворота чемпіона – київського "Динамо".

- Робота з ким із тренерів залишила приємні враження?

- За всю мою українську кар’єру грав під керівництвом багатьох хороших тренерів. Загалом їх було більше п’ятнадцяти, однак двоє з них запам’ятались особливо. З ким було найцікавіше працювати, так це з Віктором Зубковим у "Суднобудівнику" у 1987-му та Леонідом Ткаченком у "Темпі" у сезонах 1992/93 та 1993/94. Вони вирізнялись тренувальним процесом, та й як люди були справедливими та чесними.

- Як відреагували на результат першого туру Ліги націй, у якому Грузія програла вдома Північній Ірландії 0:1?

- Відверто кажучи, до цих пір не можу зрозуміти тактику гри грузинської збірної. Як такої командної гри я не бачу. Лише індивідуалізм.

- Що, на ваш погляд, спонукало керівників грузинської Федерації футболу звільнити Віллі Саньйоля, адже за п'ять з половиною років за його керівництва збірна Грузії виглядала досить непогано і навіть вийшла в 1/8 фіналу на чемпіонаті Європи 2024 року?

- З цього приводу можу сказати лише одне: на мою думку, Саньйолю потрібно було йти ще після чемпіонату Європи.

- Які збірні незалежно від результатів перших матчів вважаються фаворитами групи?

- У нашій групі таких двоє. Це Україна та Угорщина.

- Як, на ваш погляд, складеться сьогоднішній матч?

- Про це важко розмірковувати, адже ми не знаємо, якими можуть бути тактичні задуми нового керманича збірної Грузії Рамаза Сванадзе. Мені чомусь здається, що грузини не зможуть виграти. Нічия з Україною буде для них великим успіхом, - переконаний Брунджадзе.