Де Сич та Рубчинський? Плюси і мінуси списку Мальдери на матчі Ліги націй

Головний тренер збірної України Андреа Мальдера нарешті визначився з переліком гравців, котрі викликані на матчі Ліги націй у вересні-жовтні.

Як стверджує сам італійський спеціаліст, він кілька ночей мав поганий сон, адже так багато думав про склад. Виклик отримали п'ятеро потенційних дебютантів національної команди (Крупський, Драмбаєв, Хлань, Варфоломеєв та Степанов). Звісно, кожен з нас має свою думку щодо того, кого варто або не варто було викликати Мальдері. Ми ж спробуємо проаналізувати список крізь призму гравців "Динамо".

Отже, серед воротарів виклик отримали Трубін, Різник та Єрмаков. У момент оголошення списку перевагу віддавали голкіперу "Шахтаря" Дмитру Різнику. Мовляв, він і грає часто, і Ліга чемпіонів, і взагалі - стабільний. Але багато чого змінилося у середу ввечері. Анатолій Трубін нарешті вийшов у стартовому складі "Бенфіки" і зумів не пропустити в матчі проти "Мілана" у першому турі Ліги Європи. Португальці перемогли з рахунком 2:0, а Трубін отримав оцінку 8,7 від SofaScore. Вірогідно, що тепер Мальдера отримав ще одну причину не спати вночі. Воротарі "Динамо" виклику не отримали. Власне, через травму Нещерета це міг зробити хіба Георгій Бущан, але в нього ще буде такий шанс, якщо він гратиме стабільно і без помилок.

У захисті вже бачимо першого динамівця. Центральний оборонець Тарас Михавко прибуде до табору збірної України і, мабуть, отримає ігровий час у кількох поєдинках із чотирьох, котрі команді доведеться зіграти зараз. Дуже великі запитання викликала відсутність у списку Олексія Сича. Зараз літній новачок киян є одним із лідерів столичного гранда, а претензій до його гри у вболівальників ледь чи не найменше. І при тому, що Мальдера викликав лише одного профільного правого захисника (Крупського, який не має досвіду виступів за першу збірну), Сич так і не дочекався виклику. Важко пояснити це рішення італійського тренера, відверто кажучи.

Також дивує виклик правого захисника ЛНЗ Олександра Драмбаєва. І навіть не виклик його сам по собі, а те, чому Драмбаєв опинився в основному списку, а Роман Вантух із "Карпат" - лише в резервному. Мабуть, важко знайти людину, котра б вважала, що на даний момент Драмбаєв показує кращий футбол, аніж Вантух. До слова, на вчорашній прес-конференції Андреа Мальдери слово взяв такий собі "звичайний вболівальник", котрий ледь чи не звинуватив італійського спеціаліста в тому, що він включив до основного списку аж п'ятьох динамівців, зате там немає жодного гравця "Карпат". Мовляв, кияни провалили старт сезону, а футболісти в них "безхарактерні", не те що в "Карпатах". Однак, якщо розібратися, то окрім колишніх динамівців Вантуха та Русина, погоду в "Карпатах" роблять легіонери, а їх до збірної України не викличеш. Що стосується Яна Костенка, то він травмований, тож тут немає про що говорити.

Зрозуміло, що Ілля Забарний отримав виклик, хоча останнім часом мало грає у ПСЖ, адже це системоутворюючий гравець збірної, та й за класом своїм він перевищує тих, хто теоретично міг би замінити його в основному списку. Хоча, можливо, зважаючи на брак ігрової практики, місце в стартовому складі отримає гірняк Бондар.

Серед півзахисників найбільшу кількість запитань спровокував виклик Івана Варфоломеєва з "Лінкольна", котрий виступає в англійському Чемпіоншипі. Звісно, цей хлопець перспективний, а чемпіонат має доволі високий рівень, але чи достатньо цього, щоб потрапити до основного списку національної команди? І чи не приніс би більше користі збірній хавбек "Динамо" Валентин Рубчинський, котрий зараз отримує багато ігрового часу і показує справді хороший футбол? Олександр Андрієвський непогано виглядав у "Поліссі" останнім часом, але це в умовах не надто швидкісної УПЛ. А чи зможе 32-річний гравець тримати темп гри в центрі поля проти швидких грузинів чи мобільних угорців? Також дивує, що інший екс-динамівець Владислав Велетень - один з кращих на сьогодні гравців чемпіонату - лише в резервному списку.

Не отримали виклику Руслан Маліновський, Єгор Ярмолюк, Олександр Зінченко, Олексій Гуцуляк та Назар Волошин, котрі ще донедавна стабільно були в збірній України. Щоправда, частково тут є об'єктивні причини. Зокрема, Зінченко та Гуцуляк досі без клубу, а в Ярмолюка запалення, через що тренерський штаб збірної вирішив залишити його відновлюватися у "Брентфорді".

Переходимо до атакувальних гравців, де в УАФ об'єднали як атакувальних хавбеків, так і форвардів. Звертає на себе увагу виклик Максима Хланя, котрий показує хороший футбол у польському "Гурніку", а в світлі прагнень поляків вручити йому свій паспорт, дуже бажано "застовбити" за собою право на цього гравця. Те саме стосується і форварда "Утрехта" Артема Степанова, котрий забив п'ять голів у п'яти матчах чемпіонату Нідерландів цього сезону. Треба заграти Степанова за Україну, щоб жодна інша федерація більше навіть не мріяла про залучення Артема до своєї команди.

Окремо варто відзначити виклик Андрія Ярмоленка. Лідер "Динамо", вочевидь, буде таким собі провідником ідей тренера, котрий доноситиме їх до гравців. Окрім цього, Ярмоленко - один із тих футболістів, на котрих тримається роздягальня. Коли потрібно, він може розслабити партнерів по команді, а коли потрібно - видати "вогняний" спіч і зарядити їх емоціями. Інша тема - шанс встановити рекорд. Зараз у Ярмоленка 47 голів за збірну України, а в Андрія Шевченка - 48. Тому Андрій Миколайович перебуває на межі історичних досягнень, як в УПЛ, так і в національній команді.

Виклик Данила Сікана викликаний його успішними викликами за "Андерлехт", Артем Довбик нарешті подає ознаки життя в "Болоньї", Владислав Ванат знову грає за "Жирону", а Роман Яремчук був викликаний за його досвід, але вчора вже після оголошення складу він забив переможний гол за "Олімпіакос" у матчі проти "Ягеллонії" в Лізі Європи, тому тут все склалося навіть краще, ніж очікувалося.

Загалом, попри кілька суперечливих випадків, склад збірної України на матчі Ліги націй дозволяє перемагати Угорщину, Грузію та Північну Ірландію. Звісно, навряд чи варто чекати перемоги в усіх матчах, але й заздалегідь посипати голову попелом і казати, що все пропало, також немає причин. Тим паче, що за всієї поваги до Ліги націй, тут на першому місці стоїть навіть не результат, а побудова команди з прицілом на ЄВРО-2028, що значно важливіше. І якщо ми побачимо на полі збірну, за яку буде не соромно, це вже стане хорошим підсумком цих вереснево-жовтневих матчів. Глянемо на дебютантів, оцінимо старожилів і знову вболіватимемо за своїх. Бо збірна в нас таки одна.