Батько Ваната: "Спілкувались з Суркісом, що на третій сезон в "Динамо" у Влада навряд чи буде мотивація"

– Ми довго вели перемовини. Я розумів, що Влад двічі став найкращим бомбардиром УПЛ. З Ігорем Михайловичем ми спілкувалися, що на третій сезон в нього навряд чи буде мотивація. Мені здається, що з економічної точки зору "Динамо" виграло.

На мою думку, потрібно вчасно відпускати гравців. Тоді клуб заробить на трансфері. А наступні футболісти будуть розуміти, що в них є перспектива і вони також можуть перейти далі, їх продадуть. Вважаю, це правильно.

По Владу ми спілкувались з представниками "Динамо" місяців зо два. Зазвичай це спілкування було ввечері, ми погоджували всі умови, щоб вони були для всіх прийнятими. Точно в мене було бажання клаусули – і ми на своєму настояли. Питання було тільки в сумі.

Наші агенти були за кордоном на той час, тому я спілкувався особисто. Розмови могли тривати до 2.00 чи 3.00 години ночі. Тому крім таланту і бажання самого футболіста батьки мають однозначно підтримувати, розбиратися і читати документи, як би це не було складно.

Будь-який клуб, який би він не був, будь-який агент, вони будуть більше зацікавлені в собі. А за футболістів з дитинства думають інші люди. Вони не будуть дуже все уважно читати. Можливо, хтось читає, але це, напевно, рідкість. Тому я більше довіряю собі, ніж агентам, коли йдеться про долю мого сина.

Якщо десь помилиться агент, то він трохи не заробить у фінансовому плані. Як батько, не можу собі такого дозволити. Тому стараюсь вичитувати всі контракти сина. Ми з ним погоджуємо їх, робимо якісь зауваження, дивимося повністю всі документи.

Ігор Михайлович пішов нам назустріч – і ми погодили клаусулу. І потім цю клаусулу активували.

Ігор Михайлович емоційний і я емоційний. Але такі люди швидко відходять. Він точно бажає добра своїм футболістам. Він їх знає з дитинства, відслідковує, живе футболом. Десь в глибині душі він розумів, що це правильне рішення. Тим паче, що нападники були – підростали Пономаренко і Задорожний, перейшов Герреро.

Ще колись в Кам’янці Влад грав зі мною і я міг на нього накричати. Він зачепиться, а потім вже до мене зі злістю. А я кажу: "Дивись, не тільки фізично тобі треба готуватися, а й психологічно. Уявляєш, ти граєш на "Донбас-Арені" і 80 тисяч глядачів кричать, що "Ванат – відстій". І тебе це не має зламати".

Знаєте, є гравці – королі тренувань. А потім, коли вони виходять грати, то пропадають, бо не витримують тиску і відповідальності. Вони не можуть з трьох метрів по воротах влучити, пенальті не можуть забити. Тому психологія не менш важлива. Талант – це круто, але до таланту має бути ще купа складових.

Пам’ятаю, "Динамо" U-19 грало з греками, а їхні вболівальники – це просто жесть. Вони пляшки кидали. Влад казав тоді: "Мене це ще більше заводило". Я йому відповів: "Бачиш, значить все спрацювало", - зізнався Андрій Ванат.