Оцінки матчу "Карабах" – "Динамо" від Федорчука: "Не Костюка потрібно змінювати, а управління клубом"

У четвер, 13 серпня, київське Динамо програло Карабаху (0:2) у матчі-відповіді третього кваліфікаційного раунду Ліги конференцій 2026/27. Таким чином команда Ігоря Костюка залишилася без єврокубової осені, попри перемогу (1:0) над агдамцями у першому поєдинку.

Оглядач сайту «Український футбол» Владислав Лютостанський про матч Карабах – Динамо у кваліфікації Ліги конференцій поговорив з головним тренером академії Лівого Берега та відомим спеціалістом – Олегом Федорчуком.

«Динамо цілком закономірно опинилося поза єврокубками»

– Пане Олеже, як би ви охарактеризували поточний стан справ у київському Динамо та підсумували гру в Баку проти Карабаха?

– Стан справ у Динамо зараз найкраще підкреслює одне футбольне правило – поза грою, або офсайд. У матчі проти Карабаха наша команда опинялася в офсайді вісім разів! Я взагалі вважаю, що й поза грою в єврокубках Динамо опинилося цілком закономірно.

Це чіткий вирок трансферній політиці киян за останні два-три роки. Як показовий приклад: проти нашого форварда Пономаренка дуже вдало зіграв угорський захисник Карабаха [Бенце Варконьї], трансферна вартість якого становить близько 500 тисяч євро. Загалом уся лінія оборони азербайджанського клубу не дотягує й до 2 млн євро. За українськими мірками це дуже дешеві футболісти. І якщо у Динамо настільки скрутне фінансове становище, що клуб не зміг належно укомплектувати захист, то підсумок абсолютно закономірний.

Звісно, я чекав більшого від Карабаха. Це вже не той суперник, який був у минулому чи позаминулому сезоні в Лізі чемпіонів. Але навіть проти такого обезкровленого Карабаха ми нічого не змогли зробити. Перші 20 хвилин – це був просто жах: «автобус», нуль у графі статистичних даних (окрім фолів та офсайдів). У другому таймі гру трохи вирівняли, початок був непоганим, але загалом гра киян виглядала хаотичною. Суперник почувався значно впевненіше і було відчуття, що вони можуть додати в будь-яку хвилину.

– Якщо говорити про головну проблему Динамо, ви вважаєте, що це саме кадрова комплектація та загальний стан складу?

– Взагалі так. Дивіться: коли команда награє один склад, а грають зовсім інші футболісти – це проблема. Ми не бачили стабільного стартового складу бодай у двох матчах поспіль – ні в захисті, ні в центрі поля, ні в минулому сезоні, ні в офіційних чи неофіційних іграх.

Коли грають Реал, Манчестер Сіті чи Арсенал, ми заздалегідь знаємо їхній склад. За часів Лобановського вся країна знала стартову одинадцятку й навіть знала, на якій хвилині замінять Трошкіна чи Матвієнка. Була ротація у два-три гравці. Стабільність складу говорить про впевненість, зіграність та клас. А у нас із початку чемпіонату травмується основний воротар, і клуб залишається без досвідченої альтернативи – у воротах змушений грати юнак.

«Суркіс додає впевненості, а Біловар продовжує помилятися»

В’ячеслав Суркіс – 6.3

Олег Федорчук: Він додає впевненості з кожною грою. У цьому матчі були огріхи на виходах під час кутових, пролітав повз м'яч. Другий пропущений гол, вважаю, він міг прочитати та виручити, але не ризикнув.

Загалом для свого віку він виглядає дуже непогано. Це унікальний випадок для футболу, коли син керівника клубу грає на такому рівні. Зазвичай футбол – це гра для бідних, 99% футболістів походять із незабезпечених родин. Загалом Суркіс поки що не провалюється, хоч і діє ще не зовсім впевнено.

Владислав Дубінчак – 5.5

Олег Федорчук: Капітанська пов'язка вимагає більшого. У нього було багато бажання, але мало що виходило. Скасований гол Дубінчака через зафіксоване положення поза грою? Коли захисник або крайній півзахисник потрапляє в офсайд – це просто смішно! Окрім того, Дубінчак вважається одним із найвитриваліших у команді, найкраще здає тести, але в грі суперник проскочив його, мов на Ferrari, після чого Владислава одразу замінили. Уже п’ять років від Дубінчака чекають стабільності, але він часто травмується і загалом надійністю не вирізняється.

Тарас Михавко – 6.0

Олег Федорчук: Михавко став менше помилятися в обороні, але водночас став менш помітним в організації атак, хоча раніше його цінували саме як конструктора. Сьогодні ми цієї першої гострої передачі від нього не побачили.

Крістіан Біловар – 5.0

Олег Федорчук: Біловар перебував більше у тіні, але, на мою думку, він дуже погано страхував і розташовувався занадто далеко від Сича. В епізоді з другим голом він повинен був грати на три метри нижче по лінії м'яча. Це не теорема, це аксіома у футболі! Він вирішив перестрахуватися, щоб не було рикошету, і ця помилка коштувала вильоту.

Якби я був фотокореспондентом, я б помістив його обличчя на обкладинку матеріалу про проблеми Динамо – на ньому читалася розгубленість і страх. Порівняйте це з впевненістю захисника Карабаху. Центральні захисники завжди мають бути найжорсткішими й найвпевненішими хлопцями в команді – як Рамос чи ван Дейк.

Олексій Сич – 5.5

Олег Федорчук: Сич зіграв непереконливо. Помилявся, припустився двох дуже невпевнених дій у ротації. Перший матч він провів емоційніше, а зараз видно, що до таких навантажень він поки не готовий.

«Дивує, що Рубчинського планували продати, а тепер він грає у старті»

Володимир Бражко – 7.0

Олег Федорчук: Для Бражка це була найкраща гра за останні місяці. Він знайшов своє місце, віддав фактично гольову передачу на Пономаренка. Але коли опорний півзахисник є головною загрозою в атаці – це вирок усій лінії нападу. З мінусів – непотрібні, дитячі фоли під час пресингу.

Валентин Рубчинський – 6.0

Олег Федорчук: Рубчинський мав підтримувати атаку з глибини, але його взагалі не було видно. Попередній матч він провів краще. Взагалі дивно: в старті грає футболіст, якого планували віддати в оренду або продати. Рубчинський старається, але його якостей замало для такого рівня.

Джастін Лонвейк – 6.0

Олег Федорчук: Лонвейк атлетичний, багато рухається, але припускається помилок у найпростіших ситуаціях. У нього дуже обмежений креатив. Коли в центрі грають Рубчинський, Лонвейк і один форвард – не дивно, що моменти майже не створюються. Група атаки в Динамо зараз вкрай обмежена.

«Це найгірша гра Пономаренка, його переграли і фізично, і психологічно»

Едуардо Герреро – 6.0

Олег Федорчук: Герреро грає не на своїй позиції. У Зорі він був «блукаючим форвардом», діяв там, де зручно. А на фланзі треба виконувати величезний обсяг чорнової роботи й допомагати захиснику. Едуардо часто вимикається з гри, як і Волошин, до речі. Потенціал є, але концентрація кульгає.

Богдан Редушко – 6.0

Олег Федорчук: Редушко надто емоційний і залежний від настрою. У солідному клубі гравець такого віку має виходити на заміну на 20-30 хвилин, а не грати весь матч. У першому пропущеному голі є й його провина: у власному штрафному майданчику він просто спостерігав за футболістом замість щільної опіки. Дуже низький ККД у Редушка.

Матвій Пономаренко – 6.0

Олег Федорчук: Це була його найгірша гра. Захисник Карабаха переграв його і фізично, і психологічно. Пономаренко діяв дуже м'яко й нервував. Коли форвард вартістю 12 млн євро на Transfermarkt програє дуель захиснику за 500 тис. євро – це робить із тебе клоуна, і це дуже образливо для українського вболівальника. Так, йому 20 років, він молодий. Але у підсумкових протоколах вік не вказують, там враховують лише забиті м'ячі. Через постійні офсайди динамівці самі зірвали понад 30% власних атак.

«Ніякої трагедії не сталося. Трагедія – це коли ракета влучає в будинок»

– Що порадите зараз вболівальникам Динамо, які, певно, вже й не дивуються черговому провалу свого улюбленого клубу в єврокубках?

– Треба набратися терпіння. Не слід забувати, що Динамо зараз – це четверта команда України. Плюс війна, фінансові обмеження. Згадайте: у подібних кризах перебували й Мілан, і Ювентус, і Барселона, і саме Динамо у 1993-1995 роках. За короткий термін перебудувати команду неможливо. За 15 хвилин до кінця матчу гравці хапаються за голови, на лаві запасних немає віри. Тренерський штаб виглядав невпевненим у власних рішеннях.

– Чи бачите ви зараз доцільність у зміні головного тренера Динамо?

– У будь-яких змінах має бути логіка. Змінювати – а на кого? Кваліфікований іноземець у нинішніх умовах в Україну не поїде. Серед українських фахівців черги немає. З цим кадровим складом краще за Костюка навряд чи хтось зіграє.

Питання в іншому: як зробити так, щоб сам Костюк почувався впевнено? Коли в пресі постійно мусуються чутки про його відставку, це знищує впевненість тренера. Президент клубу має вийти й чітко сказати: «Ми довіряємо тренерському штабу» або навпаки. Клуб повинен припинити ховати голову в пісок, як страус. Немає ніякої трагедії. Трагедія – це коли ракета влучає в будинок. А у футболі це звичайна робоча ситуація перебудови.

На мою думку, міняти потрібно не тренера, а передусім систему управління клубом – від академії до керівних рішень. А вже потім формувати нову першу команду.