Андрій БОГДАНОВ:

Андрій БОГДАНОВ: "Підходжу до автобуса, Кварцяний мені: "Пішов н###й!". Сідаю на маршрутку до Луцька, дзвонить Польовий: "Притримай – уже біжу"

Півзахисник «Фенікса-Маріуполя» Андрій Богданов пригадав період своїх виступів за «Волинь» під керівництвом Віталія Кварцяного.

– Чесно кажучи, це топ-період був. 10 місяців я витримав, на 11-й сказав: «Все, більше не можу». Але до цього було реально круто.

– У бронежилеті бігав?

– Ні, тоді вже не бігали в них.

– І собака вже не розказував, що треба відбирати м’яч?

– Ні. Там уже реально сильний склад був: Сергій Кравченко, Володя Польовий, Бодя Шуст, Коба був, Матей, Політило, Шарпар. Багато реально хороших футболістів. З нас зняли 18 очок, і ми залишилися в УПЛ. А якби не зняли – ми могли б поборотися за єврокубки.

– Думаю, у тебе в «Волині» були найекстравагантніші збори в житті в Індії.

– Та то взагалі… То не збори були – то так, турне. Прийшли на стадіон грати – 50 тисяч на плитах сидять.

– На слонах не каталися?

– Ми хотіли поїхати на сафарі, там зоопарк здоровий, і Кварцяний сказав: «Ні, ніхто не їде, в готелі» – а сам поїхав. І потім: «Ой, я на слонах покатався». А ми тут у готелі жаримося.

– А що за історія була, що Кварцяний тебе з автобуса вигнав?

– Після матчу з «Зорею», коли ми 0:5 програли, мене ще вилучили на останніх хвилинах, їдемо поїздом з Запоріжжя в Київ, і з Києва автобус забирає в Луцьк.

І от я вийшов о 6-й ранку, приїхали в Запоріжжя на вокзал у Київ, виходжу, йду. Вже всі тоді сіли в автобус, а він мене шукав під сидінням: «А де Богданов?» Я підходжу до автобуса, а він: «Пішов н###й!» Я кажу: «Та добре». Розвернувся й пішов. Думаю: «Треба ж до Луцька доїхати якось» – там маршрутки ходять з вокзалу.

Я сів – дзвінок. Беру – там Вовчик Польовий: «Притримай маршрутку – я вже біжу». Він сідає, і я такий: «Що, може, ще притримаємо?» Кажу водію: «Почекай ще 10-15 хвилин – тут може ще один пасажир бути».

Потім у нас скандал був на наступний день, але погані спогади забуваються. Хочеться сказати, що були класні часи за Віталія Володимировича. Всі знали, яка він людина: за полем він допоможе, все зробить, але були в нього емоційні спалахи, тому якось ніхто…

Я вже потім не витримав, коли він розігнав більшість досвідчених футболістів, я та Олег Герасим’юк залишилися. І потім він молодих по 8-9 людей ставив, того злочинця Петрова, який пішов за «русский мир» воювати і загинув.

Він його ставив і казав, що то топ, а я кажу: «Команди не буде, нереально грати». Він ще мене почав звинувачувати, я сказав: «Все, до побачення». Я забрав документи і пішов в «Олімпік», – сказав Богданов.