Ігор БЄЛАНОВ: "Збірній Україні потрібно змінити свою психологію"

– Дуже шкода, що наші хлопці не зуміли вибороти путівку на чемпіонат світу. Я вже говорив, що до участі у цьому футбольному форумі потрібно усіляко прагнути, щоб себе показати. Адже твою гру можуть побачити провідні клуби – і запросити до своїх лав. Отримавши досвід виступів на світовій першості або ж на чемпіонаті Європи, ти стаєш іншою людиною і неабияк зростаєш на професіональному рівні: не боїшся, виходиш на футбольне поле з відповідальністю. Тобто все стає у твоїй кар’єрі по-іншому. І я не маю на увазі зіркову хворобу, а суто про зростання футболіста, як професіонала. Всі ж бо прагнуть потрапити на світовий Мундіаль. Участь у ньому має неабияке значення – це і подальша кар’єра, і імідж, і гроші, і твоє життя загалом.

– З Польщею більш-менш була якась гра. Хоча я не розумію, що сталося з поляками – можливо, тренерський штаб ставив не тих гравців. А що стосується матчу з Данією, то цілісного враження про гру не склав. У першому таймі данці володіли ініціативою, а от побачити, чим зможе наша збірна відповісти, не вдалося через всім відомий випадок з Крістіаном Еріксеном. Зрештою, як би там не було, а наші футболісти передусім повинні поміняти свою психологію. Це коли повинна бути неабияка зарядженість на кожну гру і прагнення зіграти на максимумі. Виходити на футбольне поле і чогось боятися не можна. Треба бути у грі сміливіше та показувати все, на що здатен. На жаль, зараз поки що не бачу гостроти та належної агресії. Свого часу, коли я був гравцем, якраз і намагався продемонструвати усі свої сильні якості. Заваров – так само, Рац теж демонстрував. Це можна сказати про будь-якого футболіста, з ким я грав пліч-о-пліч у той час – Блохіна, Кузнєцова, Дем’яненка, Безсонова, Яковенка, Балтачу, Яремчука, Євтушенка, Баля. У кожного було щось своє із арсеналу, і ми це у грі показували. У нашій нинішній збірній хлопці наче зливаються в щось суцільне – і ти не можеш зрозуміти толком, що і як, хто виокремлюється. На жаль, мало про кого можна сказати, що виокремлюється. Говорять то про одного, то про іншого, але… Тим більше, що матчі з Польщею і Данією були товариськими, і можна вже було б почати себе показувати. Це ж міжнародні ігри, а не чемпіонат України, де тебе мало хто бачить із скаутів закордонних клубів. Кожен наш футболіст повинен усвідомлювати, що це національна збірна, де ти постійно знаходишся під підвищеною увагою. Зіграв добре – і відразу ж потрапив на олівець. Про це потрібно завжди пам’ятати.

– Коли нас брали за замітку після чемпіонату світу 1986 року, то потрапити за кордон тривалий час ми не могли. Хоча усіх нас могли європейські клуби розхапати за дві секунди. Але нас не відпускали - тоді було таке положення, такі були часи. Та й ми не особливо прагнули, тому що грали у легендарному клубі. Як можна було йти з київського «Динамо», коли ти всіх обігруєш – як у чемпіонаті СРСР, так і в Європі?