На "Вовині тисячі" пішло 55 мільярдів: як можна було витратити ці гроші?

Уряд Юлії Свириденко почав готувати зміни до держбюджету на 2026 рік. У кошторисі планують перерозподілити видатки, аби профінансувати "плани стійкості" на 200-270 млрд грн і врахувати в ньому 90 млрд євро кредиту ЄС.

Ця позика має стати одним з головних джерел фінансової стійкості у 2026-2027 роках. За планом Євросоюзу, Україна має отримати по 45 млрд євро щороку. У 2026 році 28,3 млрд євро повинні піти на оборонні потреби, 16,7 млрд євро – на бюджетну підтримку (фінансування невійськових видатків).

Логічно, що під час війни витрати на оборону стали провідними. Якщо в першому кварталі 2021 року оборона, громадський порядок, безпека і судова влада разом займали 16% видатків зведеного бюджету, то в першому кварталі 2026 року – 64,5%. У гривнях вони зросли з 53 млрд грн до 808 млрд грн.

Хоча цивільний бюджет залишається в тіні воєнного, він теж зміниться.

У першому кварталі 2026 року невійськові видатки зведеного бюджету становили близько 445 млрд грн. З них 121 млрд грн припав на соціальний захист, по 100 млрд грн пішли на освіту та загальнодержавні функції. Останні зросли найбільше, але не тому, що "чиновники з'їли бюджет". У цих видатках заховані дві великі технічні статті: обслуговування держборгу та міжбюджетні трансферти.

У січні-березні виплата відсотків за кредитами коштувала бюджету 65 млрд грн, міжбюджетні трансферти – 71 млрд грн. Обидва рядки зросли на 20 млрд грн проти свого середнього значення в першому кварталі 2023-2025 років. Це зростання відображає ціну воєнного фінансування і централізованого утримання системи, де місцеві бюджети дедалі більше залежать від рішень центру.

Видатки на освіту на початку 2026 року майже не змінилися порівняно з 2023-2025 роками, а на охорону здоров'я поступово падають.

Скорочується і частка соцзахисту. Вона впала з 34% у першому кварталі 2023 року (попри щорічну індексацію) до 24% у першому кварталі 2026-го. Пенсійні видатки з бюджету майже не змінилися, тоді як фінансування підтримки інших категорій громадян на початку року було нижчим, ніж у 2023-2025 роках.

Замість інституціональної підтримки Офіс президента переходить до допомог у ручному режимі. На зимові виплати, "тисячі Зеленського" та національний кешбек у 2025 році витратили 25 млрд грн: 19 млрд грн на "тисячу" та 6 млрд грн на національний кешбек. Якщо додати до них виплати по 6 500 грн для вразливих категорій українців, то сума зросте до 27-28 млрд грн.

З початку 2026 року, стверджує народний депутат Ярослав Железняк, держава роздала або запланувала роздати на різні варіації "кешбеків" 55 млрд грн.

Водночас, якщо рахувати запущені виплати в першому кварталі, то сума виглядає радше як 22-23 млрд грн, а не 55 млрд грн: 17,8-18 млрд грн – на "зимову тисячу", 2,5-2,7 млрд грн – на допомогу по 6 500 грн, до 2 млрд грн – на нацкешбек та невелику частину паливного кешбеку, який стартував після 20 березня.

У будь-якому разі масштаб цих виплат добре видно на фоні інших видатків бюджету. Витрачені в першому кварталі на кешбеки та "Вовині тисячі" 30 млрд грн – це понад половина фінансування охорони здоров'я в січні-березні або третина видатків на освіту чи чверть витрат на соціальний захист.

У зверненні до президента аналітичні центри наводить альтернативу: 17 млрд грн річних видатків на "зимову тисячу" могли б профінансувати адресну щомісячну допомогу для понад 1,7 млн найбільш уразливих домогосподарств протягом року.

Немає причин думати, що це тимчасова акція. Уряд заявив, що планує зберегти "кешбек" до кінця війни, а Свириденко запевняє, що "програми прямої підтримки українців довели свою ефективність" і за зиму та весну охопили 60% українців.

У чому полягає ця ефективність, достеменно не відомо, та й Мінекономіки оцінювало ефект програми 0,001% ВВП. Очевидно, що економічний ефект таких програм, особливо коли йдеться про стимулювання споживання дорого імпортного пального, слабший за політичний. "Українська правда" описує це як стратегію Банкової: президент так гасить негатив, який міг би перейти на нього.

У бюджеті, де медицина за квартал отримує 55 млрд грн, а освіта – 100 млрд грн, роздача 25-30 млрд грн через персоналізовану програму президента робить політичну комунікацію окремою бюджетною функцією.