Шацьких - про потенційну роботу в українському клубному футболі чи в збірній України: "Я готовий до будь-яких викликів"

Колишній гравець і тренер "Динамо" Максим Шацьких не проти в майбутньому попрацювати в Україні.

- Зараз дуже мало є тренерів, які можуть визнати свої помилки. В них от зараз майже у всіх винні футболісти. Дуже мало тренерів, насправді, які можуть брати на себе відповідальність. Всі навколо бачать, що не йде в команди зовсім, команда не вірить в тренера. І не видно за рахунок чого може бути прогрес. Але тренер вперто не подає у відставку, не хоче. Він не визнає своїх помилок. І як тільки я запитав у Вас про Вашу команду, Ви не боїтесь визнати, що Ви можете помилитися.

- Я завжди кажу, якщо ви пам'ятаєте, коли я був футболістом, я ж ніколи цього не приховував і досі не приховую, коли мене запитують. Якщо б я забивав із тих, скажімо, п'яти моментів стовідсоткових, які мені створювали партнери в грі, забивав хоча б 2-3, то я б вже обігнав давним-давно Олега Володимировича. Мабуть, до Ромаріо би підібрався. Я ж це не приховую. Це факт, це є, і воно було. Але я забивав із п'яти один. Тому в мене результативність не така висока.

Тому не варто себе обманювати, якщо ти не управляєш процесом, це мука. Для тебе, для твого іміджу, для репутації. Ти шкодиш команді, шкодиш хлопцям. Немає сенсу це приховувати. А тренер це бачить, відчуває, це однозначно. Коли ти вже не управляєш процесом, і це вже перетворюється в анархію, триматися за роботу, за місце немає ніякого сенсу. Якщо ти ще десь розумієш, що тебе трохи не до кінця розуміють, потрібно ще трохи часу, ти це відчуваєш, ти це бачиш. Тому що ти кожен день в цьому процесі. Але результат вимагають і вболівальники, і в першу чергу, керівництво клубу. Вимагають в першу чергу контакт з командою, контакт з колективом. Коли ви на одній хвилі думаєте, однаково стараєтесь. Інколи не виходить, але гравець робить те, про що домовилися. Інше питання, коли вже немає виконання, і картинка не та, і ставлення до своєї справи не те.

Тобто потрібно трохи в собі покопатися тренеру, і, мабуть, ти робиш щось не так. Тому що просто так ніякі речі не відбуваються. Тобто ти не управляєш процесом вже, чи ти не можеш донести свої думки, якісь ідеї, бути на одній хвилі з цією командою, з цими хлопцями. Або вони не можуть, а ти вимагаєш неможливого. Ми теж повинні до цього бути адаптовані, дивитися на футболістів, які є у твоєму розпорядженні. Можуть вони грати у той футбол, чи не можуть, і ти вже сам змінюєшся, підлаштовуєшся під якісь особливості, під якісь уміння футболістів, які є у твоєму розпорядженні. Чи вони можуть виконувати ті завдання, той футбол, який ти хочеш поставити. Грати в тікі-таку, не знаю, всі можливо хочуть, а можливо вже й не хочуть. А футболісти, якщо не можуть це зробити, то, мабуть, треба щось змінити. Тренування, процес, схема, тактика і все інше. Тому треба визнавати ті моменти, якими ти не можеш керувати. Я вважаю, що найважливіше це колектив і те, що відбувається на даний момент всередині.

Якщо навіть футболісти у твоїй команді не такі талановиті, не такі майстерні, то можна компенсувати іншими моментами, і команда у тебе буде виглядати достатньо весело, демонструвати не гірший футбол, ніж у тебе буде набір зв'язків індивідуальних. Я кажу про це, що якщо ти управляєш своїм процесом, і ти розумієш, що можна з цього щось витиснути, зліпити і демонструвати футбол, який тобі хотілося, то треба робити, треба спробувати. А якщо вже видно, що воно починає потихеньку розколюватися, то як на мене, так немає сенсу займатися. Треба щось змінити, треба щось перезавантажити, самому перезавантажитися. Щось шукати в першу чергу в собі, це дуже важливо. А це найважче, повірте.

- Судячи з Ваших думок, Ви були б дуже корисними в українському клубному футболі або навіть у збірній України, бо поки в нас не призначено наступника Сергія Реброва.

- Я завжди готовий до будь-яких викликів, - запевнив Максим Шацьких.