Микола НЕСЕНЮК: "Металіст 1925" стояв стіною проти "Динамо", а тепер проти нього так само зіграв "Чернігів" і переміг"

"У вівторок і середу пройшли півфінальні поєдинки футбольного Кубку України. Які ж це були несхожі події!

У Тернополі, де грали чернівецька "Буковина" і київське "Динамо", я ніби повернувся у довоєнні часи: переповнений стадіон, написи "всі квитки продано" на віконцях кас... І це був не той випадок коли люди приїхали аби на власні очі побачити славетних динамівців, які тепер вже не такі й славетні. Вони приїхали за понад сто кілометрів аби вболівати за "Буковину" і впродовж усієї гри гнали свою команду вперед.

Команда нижчої ліги могла, звісно, стати стіною в захисті очікуючи шансів у післяматчевих пенальті. Але ж на гравців дивився повний стадіон! І команда Чернівців складена із посередніх гравців без жодного бразильця-африканця бігла вперед і часом просто розривала захист чинного чемпіона. Ще ніхто цього сезону не завдавав стільки ударів по воротах киян! Ця гра могла закінчитися не з рахунком 3:0 на користь "Динамо", а, наприклад, 7:3... І вболівальники все одно проводжали би "Буковину" вдячними оплесками. Бо це був справжній футбол!

А наступного дня в Житомирі ми побачили те, що бачимо вже який рік, і що у нас називають футболом. На порожніх трибунах стадіону, де приймає гостей "Металіст 1925", традиційно гуляв вітер. Організатори вільні вписувати у протокол будь-яку вигадану ними кількість глядачів, але камера, що навпроти єдиної трибуни, доводить очевидне – на ігри команди практично ніхто не ходить і не приїжджає за виключенням організованої групи гравців юнацької команди, які не дуже старанно зображають уболівальників. І футбол у "Металіста 1925" відповідний – менше двох тижнів тому команда замість грати у футбол стояла стіною у грі з "Динамо". Відстояла і навіть випадково забила єдиним за всю гру ударом по чужих воротах. Коли ж довелося грати у футбол "металісти" спочатку ледь запхали єдиний гол "Кудрівці" на останніх хвилинах, а потім у півфіналі Кубка не змогли забити більш ніж скромному "Чернігову" який, опинившись у меншості на початку матчу, зіграв у те саме, у що "Металіст 1925" зіграв перед цим проти "Динамо", і виграв по пенальті. І оце у нас теж називають футболом...

І про фінал, який чомусь вирішили зіграти у Львові. За майже 600 кілометрів від Києва і майже 800 від Чернігова. Нам же справжній футбол з повним стадіоном не потрібен?" - запитує Несенюк.