Кендзьорек про рішення приїхати до Києва і працювати в "Динамо": "Якби я не боявся, я був би божевільним. Обстрілюються мирні жителі та звичайні багатоквартирні будинки"

"Якби я не боявся, я був би божевільним. Звичайно, я боявся. Однак я також ретельно все дізнався у Томаша Кендзьори та кількох людей, пов'язаних з українською лігою, і вирішив ризикнути

Я живу в готелі на базі, приблизно за 25 кілометрів від центру Києва. Вона розташована в лісі, тихому місці, і тьху-тьху там нічого не відбувається. Там не падають снаряди, як у центрі Києва. Там вiдносно безпечно. Однак у центрі щовечора щось відбувається — дрони, ракети та снаряди влучають у ціль, щовечора відключають світло, і багато районів Києва залишаються без електрики. Люди намагаються роздобути генератори. Таких неприємних ситуацій багато. Першої ж ночі я бачив, як над головою пролетіло 700 ракет та снарядів. Я мала можливість спостерігати за ситуацією з балкона, і це було жахливо.

Російська пропаганда стверджує, що вони атакують стратегічні цілі, але насправді обстрілюються мирні жителі та звичайні багатоквартирні будинки. У перший же день ми проїжджали повз будівлю, в яку ракета влучила двома днями раніше. Це було страшне видовище. Усередині можна побачити людей, які нормально функціонують, але однієї стіни не вистачає.

У нас багато гравців, які родом із регіонів, захоплених росіянами. Їхні сім'ї живуть у Донецькій області та Луганську, і часто гравці не замислюються над тим, де вони мають бути, бо ми знаємо, що це найважливіше. Часто їхні батьки, бабусі та дідусі, люди похилого віку не хочуть переїжджати і залишати справу всього свого життя, проте там відбуваються жахливі речі.

Антиукраїнські настрої у Польщі? Я гадаю, за цим стоїть російська пропаганда. Ви можете бачити, скільки маніпуляцій, фейкових новин, пропаганди та стравлювання одних з іншими є в інтернеті. Росіяни багато роблять, щоб нас розділити. Загальновідомо, що між нашими народами існують невирішені проблеми, які завжди нас розділятимуть, і саме на цьому тоні часто грають росіяни».