Максим Білий назвав суперника, якого б не хотів для збірної України у плей-офф

Колишній гравець "Зорі", "Хайдука", "Руху" та інших клубів Максим Білий не хотів би, щоб Україна у плей-офф грала проти Швеції.

– Наша команда почала матч досить агресивно, було видно, як хлопці хотіли перемогти. Чи бракувало нам цих емоцій і цієї пристрасті останнім часом?
– Ну було б дивно, якби не було цих емоцій, цієї зарядженості, адже всі розуміли, що це за матч. Та й можливо, він міг стати останнім для головного тренера. Взагалі футболісти розуміли ще до гри… Я думаю, ще під час жеребкування всі усвідомлювали, що, скоріше за все, саме в цьому матчі все вирішуватиметься, незалежно від попередніх результатів. Так воно і сталося.

Тому така зарядженість збірної абсолютно логічна. Бо інакше – суспільство, експерти, фанати, наші воїни – ну просто не зрозуміли б команду, якби вона вийшла грати "на пів ноги". Я вважаю, що позитивний результат ми здобули не стільки завдяки майстерності чи командним діям, скільки завдяки цьому бажанню. Плюс варто відзначити вболівальників, які заповнили весь стадіон. Атмосфера нагадувала Львів. Думаю, саме ці фактори й принесли нам перемогу.

– У нас було безліч моментів. Ми і пресингували суперника, і підтискали їх до штрафного, але забили вже після вісімдесятої хвилини. Чого нам бракувало, щоб завершити фазу атаки?
– Ну, я вважаю, що збірній все ще не вистачає таких гравців, як Судаков, як Мудрик, як Довбик. Взагалі, коли Артем у хорошій формі – це один із наших найкращих нападників. Я вважаю, що десь трохи майстерності бракувало і більше такої нахабності у завершальній фазі. Знову ж таки, Ісландія проаналізувала наш попередній матч, і у нас майже не було дальніх ударів. Лише в Зубкова було кілька спроб, але всі удари були під тиском, тому й неточні. Якщо в попередній грі і Руслан двічі пробивав, і до того були удари майже без супротиву – відповідно, ми забивали. То в другому матчі ісландці вже перекрили нам центр поля, перекрили фланги своєю схемою з п’ятьма захисниками. Тому було важко розкрити їхню оборону.

А чому голи такі пізні? Не можу сказати, що це був якийсь хейт чи щось подібне, але в багатьох були сумніви після гри з Францією – чи варто було випускати другий склад, чи треба було берегти футболістів. Зважаючи на всі наші футбольні нюанси, другий матч нам завжди дається важко. Я вважаю, що це була стратегічна перемога тренерського штабу, бо було видно, що наприкінці гри ісландці підсіли. Плюс психологічний тиск на них через результат. А нам уже не було чого втрачати. Плюс заміни посилили гру. Оцей сумарний тиск і призвів до помилки, бо пропущений ними гол – це чисто розконцентрація: Зубков на дальній залишився абсолютно неприкритий. Це свідчить про те, що ісландці просто втомилися.

– Тобто можна сказати, що заміни від Реброва стали тим переломним моментом у матчі?
– Ну, не стільки самі заміни, скільки, я ж кажу, свіжість. Так чи інакше, у нас майже пів складу, та ні – фактично весь склад у порівнянні з попередньою грою був інший, а в ісландців – ні. Тому вони просто трохи втомилися, а ми в потрібний момент своїм тиском змусили їх помилитися.

Ну і заміни, звісно. Якщо говорити про Гуцуляка – він віддав, забив гол, був активний. Але ж подивіться: ми забиваємо перший гол, а другий звідки взявся? З контрпресингу. Спочатку Шапаренко чудово відпрацював, потім Калюжний не сідав назад, не зберігав просто результат чи позицію, а пішов до кінця, відібрав м’яч і забив.

Це говорить про те, що в нас були сили, була свіжа голова. Відповідно, саме ці свіжі гравці, можна так сказати, і зробили результат.

- А як оціните гру Ваната в цьому поєдинку? Він багато бігав, дуже добре відривався від захисників, створював простір. І складається враження, що Реброву подобається такий стиль гри. Невже для Довбика це означає, що він втратив місце в збірній?
– Враховуючи тактику, яку обрав тренерський штаб – пресинг, то він у цьому аспекті один із найкращих серед наших нападників. Чому у Довбика були проблеми з Гасперіні? Бо той любить високий пресинг, коли нападник безперервно тисне, грає інтенсивно. У Артема, на жаль, цієї інтенсивності не завжди вистачає, хоча він покращується. Яремчук після Франції теж показав, що на таку інтенсивну гру його не вистачає, тому вибір був очевидним.

Єдине, що тиск на Ваната був великий. Було видно, що в окремих моментах він не міг розпорядитися м’ячем холоднокровно. Бо зазвичай, коли він упевнений у собі, він легко вирішує такі епізоди. Але, можливо, переживання, тиск – він все-таки молодий, не настільки досвідчений, і десь він, мені здається, не ввійшов у гру так, як міг би.

Але що стосується пресингу, агресії та бажання – до нього немає жодних питань.

– От якраз після матчу Циганкова визнали "Левом матчу". Чи погоджуєтеся ви з цим, чи маєте своїх кандидатів?
– Погоджуюся на 100%. Вітя додав впевненості на флангах, бо може розібратися в один в один, і від нього йшла найбільша гострота. Я чомусь думав, що Зубков гратиме, а Віктор – зліва, бо такий досвід був раніше. Згадайте матч з Іспанією, коли грав Ярмоленко, і Циганков забив переможний гол. Але тренерський штаб вирішив поставити Вітю справа, і все одно від нього відчувалася користь. Він уже досвідчений футболіст – двадцять вісім років, довго грає за кордоном – і такого гравця збірній явно бракувало навіть у попередніх матчах.

Звісно, Трубін також заслуговує уваги: якби не його сейв, можливо, пропущених голів було б більше. І ще я б виділив Калюжного. Оцих трьох футболістів, на мою думку, можна вважати рівнозначними кандидатами на "Лева матчу".

Але не можна забувати і про Гуцуляка, який теж вплинув на результат. Хоч він і грав мало, всього десять хвилин, буває, що саме за цей час вирішується доля матчу.

– Як ви й казали: після Франції Реброва розкритикували, хлопців захейтили, говорили, що збірна безнадійна. Дехто навіть писав, що краще програли б Ісландії. Але в результаті, ми в плей-офф. На вашу думку, чи була ця критика на адресу тренера справедливою?
– Я, коли грав у Хорватії, бачив неймовірну критику на адресу клубу "Хайдук" Спліт. І вже двадцять років команда не може виграти чемпіонат саме через постійний тиск, втручання, зміни. Знаєте, інколи критика потрібна, але часто ми з нею перебільшуємо. І це відбивається і на тренері, і на футболістах.

Я вважаю, що… ну, дивіться: результат зараз є, ми в плейоф. Значить, та критика була необгрунтована. Підсумки треба підбивати вже після завершення етапу й тоді говорити: ось тут Ребров помилився, ось тут переграв Ісландію. Але робити це завчасно не варто.

І я б закликав усіх журналістів мати більше терпіння і поваги. Я розумію, що гра може бути не такою, як хотілося б. Але збірна – це про результат. Результат на сьогодні є: ми маємо десять очок, двічі обіграли головного конкурента, десь не пощастило з Азербайджаном, але в підсумку – ми в плей-офф. Тобто половина справи зроблена.

Тому оцей хейт після кожної гри – я б його трохи приберіг на фінальну частину або вже після завершення всієї кампанії.

– Найбільш вірогідно, що майбутнім суперником України стане або Швеція, або Румунія, або Північна Македонія, або Північна Ірландія. На вашу думку, це прохідні для нас суперники? І чи не буде знову того валідолу?
– Ми з усіма цими збірними, якщо брати нашу недавню історію, вже грали. Перед деякими командами в нас є борг, деяких навпаки – обіграли: і Північну Македонію, і шведів в одній восьмій. Тому плюс-мінус ми вже знайомі з усіма суперниками.

Єдине, що все одно не хотілося б потрапити на Швецію. Чому команда провалила кампанію? Бо йде зміна поколінь, прийшов новий тренер. Але якщо подивитися на їхній склад – там футболісти високого рівня, той самий Ісак. Це дуже сильна збірна за підбором кадрів. Можливо, зараз у них відбувається перебудова, але індивідуально там багато класних гравців.

А всі інші збірні, я вважаю, нам до снаги. Щось схоже на Ісландію за стилем. Особливо Північна Ірландія та Північна Македонія. Румунія, можливо, грає трохи інший футбол, але загалом, напевно, хотілося б саме Румунію. Борги треба повертати.

– Чи пройдемо ми плей-офф і вийдемо на чемпіонат світу?
– Попереду ж не один матч плей-офф, а цілих два. Все залежить від того, які команди далі потраплять у сітку. Але загалом, якщо уникнемо матчу з Італією, всі інші суперники для нас цілком під силу, - переконаний Білий.

Фото - ФК "Рух"