Олег ФЕДОРЧУК: "На боці України був людський ресурс, адже 400-тисячна Ісландія – це, власне, район Києва"

Відомий тренер та футбольний експерт Олег Федорчук поділився з Footboom думкою про перемогу збірної України у ключовій грі відбору на ЧС-2026 проти Ісландії (2:0), очікуваннями від майбутніх стикових ігор, а також дав загальну оцінку виступу синьо-жовтих у відбірковій частині нинішнього циклу.

- Сьогоднішній результат, на вашу думку, це більше логічність правильно обраної тактики, натиску, потрібної агресії, чи все-таки на боці України сьогодні більше був успіх?

- Я скажу, що на боці України насамперед був ресурс футболістів, тому що 400-тисячна Ісландія цілком логічно менше має ресурсів людських. Це, насправді, невеликий район Києва. І зіграти дві гри протягом чотирьох днів із тривалим перельотом із Баку – самі розумієте.

Я уважно дивився гру з Азербайджаном, тренер ісландців поставив практично 90% футболістів, які грали в Баку. Вони витратили багато сил і сьогодні це дуже відчувалося. Вже наприкінці першого тайму було зрозуміло, що ісландці просідають, а кінцівку матчу вони просто не дограли.

- З паризького складу у збірній України вийшли лише троє людей. Чи виправдала себе така тотальна ротація від Реброва?

- Абсолютно. Тренер ризикував, бо ми зазнали болючого фіаско, але всі фахівці зійшлися на думці, що якщо з Ісландією зіграють вдало, то все забудуть. Тому Ребров мудро вчинив – команда, як то кажуть, програла битву, але виграла війну. Абсолютно правильно обрана була стратегія. Вона, звісно, з погляду іміджу не дуже, але результат є. І скажу, що і Ісландія, і наша збірна мають недоліки. Ми не вміємо грати у три нападники, а ось Ісландія лише у три нападники і грає. Але при цьому у всіх іграх пропускає.

Тому і Ісландія, і Україна – це дві команди, які мають дуже консервативну тактику. У будь-якому випадку мені симпатична ця збірна Ісландії, вона викликає повагу.

- Причина поразки ісландців лише у вищезгаданих вами чинниках чи все-таки на команду підсвідомо тиснув факт, що достатньо нічиєї?

- І це, звісно, теж. Але не можна не враховувати наш фактор. Я вже раніше зазначав, що в нас така ментальність, що коли нам погано, ми вміємо знайти резерви. І не лише у футболі. Ми це бачимо і у війні, і у побуті. Така ось у нас особливість.

Якщо по грі, не можу не відзначити, що сьогодні випало одразу кілька футболістів. Насамперед Ванат почував себе невпевнено, Ярмолюк не відновився. З Францією він літав, сьогодні був непомітний. Також не вистачало Судакова, адже останні кілька років він був найгострішим футболістом збірної.

Також вважаю, що сьогодні лівий фланг, на відміну від правого, де Циганков із Коноплею дуже добре взаємодіяли, виглядав не дуже – відчувалося, що Миколенко та Зубков не дуже розуміють один одного.

- Руслан Малиновський, який став героєм першого матчу з Ісландією, був практично непомітним у цій грі. Причина в ньому чи ісландці зробили висновки після попередньої зустрічі?

- Він футболіст немолодий. Йому важко тримати форму дуже довго. Минуло півтора місяці. Плюс його нинішній клуб у дуже тяжкому стані: там прийшов новий тренер і є напруга у команді. Це все позначається на ньому. Все ж таки команда на виліт. Щоб ви не думали.

Також приємно здивував Калюжний. Я не чекав від нього. Він непогано сьогодні зіграв, не був найкращим, але робив те, що від нього потрібно – не програвав позицію і таки багато боротьби виграв. Нехай не всю, але щонайменше 50-60%. Адже ісландці змінили стиль, але вони не розучилися боротися, багато створили моментів у верховій боротьбі зі стандартами. Його функція – все підчищати.

Ну і Циганков, мабуть, зіграв найкращий матч за останні рік-два. Був лідером в атаці, безперечно, створював гостроту, оригінальність. Якби мене запитали, я б його відзначив найкращим гравцем.

- Чи не було відчуття, що в Парижі його не вистачало?

- Я думаю, що він би не потягнув дві гри. Я не бачу у нас футболіста, котрий може на сьогоднішній день дві гри рівноцінно зіграти. Навіть Забарний сьогодні невпевнено грав. Ярмолюк молодий, один із наймолодших у збірній, але другий матч зіграв слабо. Стабільно добре дві гри провів Трубін, але ж йому не бігати.

– Його можна назвати героєм сьогоднішнього матчу?

— Абсолютно. У другому таймі був ключовий момент, і якби він пропустив, я думаю, ми однозначно закінчили б.

- Забарному багато дістається від французької преси останнім часом. Критика справедлива, якщо судити з цих двох ігор?

- Моя особиста думка, що рівень Забарного поки що не відповідає гравцеві основного складу найкращої команди у світі. Я маю на увазі ПСЖ, яка зараз як мінімум у трійці найкращих команд світу. Тому він нервує. Така доля гравця, який, скажімо, не у своїй тарілці. Це поки не його рівень, але Ілля близький до цього і він не здається. І тому нервує. Якби він здався, він би вже не нервував. Тож це нормально.

Те саме про Довбика. Через це усі проходять. Поки ти не заб'єш або не зіграєш вдало кілька ігор, у тебе виходить впевненість і ти ще краще починаєш грати. Тому я думаю, що все минеться. Такий етап у людини, нічого не вдієш, треба пережити.

– Сьогодні фактично не були помітні нападники. Ані Ванат, ані Яремчук, які його замінив. Чи можна говорити про кризу нападу чи це були тактичні витрати?

- Не треба бути оракулом чи експертом, аби розуміти. Взяти просту арифметику. Хто у нас найдорожчі за мірками Європи? Захисники та воротарі. Проблема нападаючих у нас відчувається і у всіх збірних, і на клубному рівні. У тому ж таки «Шахтарі» зовсім не українці в нападі. І в «Поліссі» теж. Це смуга тимчасова. Сподіваємося, що хтось з'явиться за 2-3 роки.

- Якщо дати оцінку команді Сергія Реброва в цьому циклі, саме в період відбору, не говоритимемо про плей-офф, який буде лише навесні, щоб ви поставили за 5-бальною системою?

- Я б поставив чотири з мінусом. Бо більше йшло до трійки, але виграли останній матч. Та й те, що дві гри з Ісландією, у основного конкурента виграли. Це те, що піднімає команду. В іншому ж впадає у вічі консерватизм. Логіка запрошення деяких футболістів не зовсім зрозуміла.

Ну і найголовніше – ми так і не знайшли схеми гри, яка б нам давала впевненість у результаті. Ми граємо 4-1-4-1, але це надто банально, бо вже мало хто так грає серед провідних збірних.

- Чого чекаєте від циклу плей-офф? Наскільки це добре чи погано, що стикові матчі будуть лише навесні? Все ж таки команда зараз має певний кураж, який могла б до кінця року не розгубити. Плюс, це все-таки трохи інші матчі за своїм напруженням та стратегією. Наскільки ця команда готова до стикових матчів?

- Впливатимуть два фактори. Це насамперед функціональний стан гравців, їхня ігрова форма. Так як у нас більшість гравців грають у закордонних клубах, то на весну нарікати не варто, всім однаково. Плюс багато залежатиме від жеребкування, адже є команди, з якими краще не зустрічатися.

Ну і дуже багато залежатиме від стану ряду ключових позицій. Насамперед – кондиції захисників. Добре, що зараз Матвієнко у дуже добрій формі, і в відносно добрій Забарний. Плюс воротар. Якщо ці гравці будуть у хорошій формі, то можна розраховувати на позитивний результат. Тому що у футболі можна сховати багато недоліків, але сховати погану гру воротаря та центральних захисників дуже складно. Приклад київського «Динамо» дуже яскравий.

Фото - ФК "Кристал"