Військовий аналітик Ігаль Левін вважає, що українському політичному керівництву і Генштабу варто терміново вирішити проблему зі страхом офіцерів повідомляти правду про втрату позицій.
Левін нагадує історію Другої світової війни. Одна з причин феноменальної ефективності Вермахту (і німецької військової машини загалом) — це те, що у офіцерів на оперативному рівні була велика свобода і взаєморозуміння.
Якщо ти відійшов з позицій, тому що росіяни наступають масою, — ти відійшов саме тому, що у тебе менше сил і засобів. Про це не соромно повідомити і за це не каратимуть.
Цей досвід згодом наслідували західні країни і НАТО, на нього спирається й Ізраїльська армія.
А ось що дійсно каралося максимально суворо — так це допущення дезертирства серед солдатів: пониження в званні, в'язниця тощо. Самих солдатів теж карали максимально суворо — стратою.
"Саме пруські військові теоретики — перші, кого вивчають в учєбці. Наріжний камінь такого підходу — бездіяльність фатальніша за помилку; статика є смерть, рух є життя", — пояснює Левін.
У росіян, за його словами, така система не працює, тому що за доповідь про реальну ситуацію "тебе або виведуть у вікно, або на тебе чекає доля генерала Попова — освистування і нари". Але чого бояться українські старші офіцери?
"В Україні тебе не "виводять" за таке у вікно, кейсів на кшталт того ж генерала Попова ми не бачимо. Привілеї в українського офіцерства не такі вже й захмарні, щоб боятися їх втратити. В цілому рівень дотримання дисципліни низький — сотні тисяч дезертирів.
Чого боїться український старший офіцер, якщо не повідомляє, що тут і тут у нього проблеми, що вони відходять — і відходять не тому, що боягузи (українці довели вже не раз, що не боягузи), а тому що немає людей?
Таке відчуття, що люди думають, ніби завтра все закінчиться, і тому бояться втратити свої місця, розраховуючи на кар'єру потім. Так ось — не закінчиться. Війна на дуже довго.
І, як мені здається, українському політичному керівництву і Генштабу потрібно терміново вирішити проблему. Наприклад, ввести суворі покарання за приховування інформації: пониження в званні і аж до кримінальної відповідальності, щоб офіцер у виборі між повідомити погані новини або приховати, боявся більше саме другого.
Для функціонування армії інформація повинна проходити з мінімальними заторами і спотвореннями. Якщо інформація спотворюється і не проходить — це руйнує всю армійську механіку", - переконаний Левін.
