Смоловий детально порівняв Шапаренка та Судакова за грою в захисті

Футбольний блогер Михайло Смоловий вирішив порівняти гру Миколи Шапаренка та Георгія Судакова в захисті.

А тепер про менш райдужну частину історії, яку важко пояснити лише зміною позиції Миколи. Кожен рік порівнюю обох і зараз змушений констатувати, що колишньої глибокої прірви між гравцями в захисних метриках більше немає. Влітку 2024 порівнював їх по двох сезонах (2022/2023 та 2023/2024), і тоді Шапаренко мав відчутну перевагу в обсягах:

⁃ 2.7/90 повернень мʼяча проти 1.16/90 (1.22/99 проти 0.66/90 на чужій половині)

⁃ 51/90 пресинг дію проти 44.2/90 (40.7/90 проти 38.6/90 на чужій половині)

⁃ Шапа мав вищу успішність дуелей в захисті (~10%) та його важче було пройти один-в-один (15.7% різниці)

А от що за наслідками чемпіонського для Шапаренка сезону 2024/2025:

⁃ паритет в поверненнях мʼяча (1.88/90 Шапи на 1.87/90 Судакова), а на чужій половині вже перевага в Георгія (0.77/90 проти 0.68/90 в Миколи)

⁃ Шапаренко має меншу кількість пресинг дій (43.6/90), ніж була в Судакова протягом двох попередніх сезонів (44.2/90), так само й на чужій половині, Микола просів в обсязі нижче попереднього періоду

⁃ Шапаренко тепер програє Судакову ~12% за дуелями в захисті та вже Миколу частіше на ~20% проходять, ніж в попередньому дворічному періоді

Шапа ще й почав менше фолити (1.68/90 -> 1.23/90). Хоча за логікою збільшення програшів один-в-один мало відбутися зростання.

В періоді 2022-2024 Шапаренко захищався на висоті 47.8 метра від власних воріт, що перевищувало середню командну висоту захисної дуелі на 4.28 метра. В чемпіонському сезоні висота індивідуальна впала до 46.3 метра, де різниця із командою становила 4.5 метра. Теж можна знайти тренд на просідання команди загалом на 1.7 метра - вона не здатна захищатися високо фізично, і не лише через Ярмоленка.

Для порівняння: Судаков захищався в минулому сезоні в 54.5 метрах від власних воріт, перевершуючи показник попередніх двох років (50.7). І ось на такій висоті Георгій зміг наблизитися до Шапаренка в обсягах та якості. Приголомшливо, бо з точки зору логіки набивати захисну статистику на чужій половині важче.

Судаков зміг порівнятися з Шапаренком за спробами відбору впродовж 2 секунд після втрати. Раніше між ними була прірва (0.41/90 проти 0.27/90), тепер її немає (0.49/90 проти 0.48/90). Тобто ще до Турана певне зростання реакції на втрату вже сталося. Інша справа, що потім гравець зупинявся. Бо за наслідком високих повернень мʼяча впродовж 5 секунд все без змін:

⁃ 0.37/90 проти 0.27/90 (2022-2024)

⁃ 0.49/90 проти 0.28/90 (2024/2025)

Висновок простий. Вища інтенсивність з мʼячем вартувала Шапаренку суттєвого просідання у грі без мʼяча. Його фізичний ресурс обмежений, бо навіть 60 хвилин в обидва напрямки він давати кожної гри не може. І немає жодних передумов вважати, що хтось із фізруків "Динамо" здатен це змінити. Вони ставлять Яцика, який не має досвіду життя в автобусі (два роки в оренді в "Зорі") через кращу фізичну готовність до роботи без мʼяча. Але це не системне рішення, а тимчасове подолання проблеми. Бо за рік в автобусі Яцик втратить нинішню фізичну перевагу над Шапаренком. А от за цей рік Яцик ніяк не здобуде ігровий інтелект та IQ, що безперечно у Миколи є.

Ось і дилема в тренерському штабі киян:

⁃ зупинити падіння фізики в нових умовах автобуса гравцю з IQ не можуть, і підтягнути IQ гравцю з фізикою теж не можуть

⁃ тому намагаються відшукати баланс, ставлячи Яцика, щоб зберегти слоти для Буяльського та Ярмоленка

⁃ але цей баланс не є константою, бо те, що спрацювало із "Поліссям", не працює проти колгоспу, де потрібно більше IQ, а отже потрібно знову шукати баланс

⁃ успіх цього сезону в УПЛ цілковито залежить від Шовковського та здатності підбирати цей баланс на кожен окремий поєдинок, це єдине, що йому лишається, адже на дві головні змінні в цьому рівняння (IQ та фізику) він вплинути не може.