Дмитро КОРКІШКО: "Ми дивились на зірок "Динамо", намагаючись їх наслідувати не тільки на полі, якщо ви розумієте"

Колишній гравець "Динамо" Дмитро Коркішко пригадав свою перемогу на юнацькому чемпіонаті Європи, а також перебування у київському клубі.

– Статус чемпіона Європи U-19 тиснув на вас?

– Я прагнув завжди, щоб люди запам'ятали мене не лише молодим та перспективнім Дімою Коркішком, який поклав Англії у фіналі Євро-2009. Ми дивились на зірок "Динамо", намагаючись їх наслідувати не тільки на полі, якщо ви розумієте :)

– Після турніру в Донецьку та Маріуполі були варіанти піти з "Динамо"?

– Єдина можливість піти була в ФК "Севастополь". Мене дуже хотів бачити Олег Кононов. Він прилітав до Києва, говорив зі мною та президентом. Ігор Михайлович розповів, що ФК "Севастополь" дає за мене гроші. Мене не відпустив президент. Я підписав новий контракт з "Динамо" і до 23-х років пробув в системі клубу, якщо не рахувати оренду в "Арсеналі".

– Президент "Динамо" знайшов правильні слова?

– Він завжди пояснював молодим речі, які ми усвідомлювали лише з часом, зловивши себе на тому, що Ігор Михайлович був правий. Він давав дуже дорослі поради. До всіх футболістів він ставився, як до власних дітей.

Він знав всіх футболістів юнацьких і молодіжних команд поіменно. Не знаю, як зараз, але його можна було помітити на матчах дубля, "Динамо"-2, юнацьких команд. Це було свого роду додатковим стимулом для нас.

– Що стало переломним моментом?

– Після "Динамо" я переглянув своє ставлення до футболу. Почав більш професійно до нього підходити. Якщо не брати мій період в Білорусі, то я б сказав, що Сан Санич Бабич реанімував мене в "Чорноморці". Він вміє класно відчувати гравців, психологічно знайти підхід до футболіста.

Я підмітив дуже цікаву фішку: коли футболіст стає тренером, то він починає вимагати від футболіста те, чого не любив робити сам. Мені дуже підходив футбол, який тоді ставив "Чорноморець". Важко знайти свого тренера, щоб кожне тренування і гру ти чекав немов свято. А потім на мене звернули увагу в Туреччині і я продовжувати грати далі.

– В "Динамо" цього бракувало?

– Навпаки. В "Динамо" я дуже класно себе почував під керівництвом Юрія Калитвинцева. Нічого зайвого, все по ділу. В кожному матчі хотілося грати за Миколайовича, віддячивши за довіру.

– В "Динамо" ви пограли з далеко не останніми футболістами. Що вам завадило піти стопами Ярмоленка, Зозулі, Гармаша, Рибалки?

– Все в комплексі: травми, висока конкуренція. Ми всі разом були в першій команді, але стати гравцем основи у мене не вийшло, розумів, що досить складно потрапити. Там рівень наших футболістів просто зашкалював (в т.ч. хлопців 88-го, 89-го, 90-го року, більшість з яких до сьогоднішнього дня грають, або закінчують), не кажучи про рівень легіонерів, яких запрошували.

Зараз хлопець може раз правильно влучити по м'ячу і його заберуть в першу команду. В "Динамо" ти мав протягом року тримати високу планку, щоб тебе тільки взяли потренуватись з основою, - пригадує Коркішко.

Фото - ФК "Динамо"