Блогер: "Памʼятаю, як прилітало в 2023-му Сидорчуку, що він вже старий і не тягне. Тепер ці самі люди із захватом облизують суттєво менш інтенсивний перф Калюжного"

Блогер Михайло Смоловий зірває гру з м'ячем Сергія Сидорчука та Івана Калюжного.

Сергій Сидорчук vs Іван Калюжний

Ч 2: Гра з мʼячем

В попередній частині ми виявили, що опорнику необовʼязково потрібно бути гіперінтенсивним та акуратним, щоб його команда займала друге місце в УПЛ. В теорії - це не дуже логічно. Проте на практиці наступне:

⁃ за більшої інтенсивності дій без мʼяча, ще й з вдвічі меншим браком на власній половині, Сидорчуку з Динамо не вдалося навіть за третє місце зачепитися в сезоні 2022/2023
⁃ а Олександрія змогла стати другою при менш видатному перформансі Калюжного проти мʼяча, як за інтенсивністю, так і за якістю

Якщо на думку багатьох ЗМІ Калюжний найкращий опорник чемпіонату, то індивідуальний перформанс Сидорчука зразка сезону 2022/2023 навряд чи найближчим часом хтось перевершить. Хіба Шахтар придбає топа в нашу вбогу лігу за $15-20 млн. Бо те, що відображено на радарі гри з мʼячем - суцільне приниження Івана, як футболіста.

Це пояснює чому в збірній Івана намагаються тримати подалі від мʼяча, особливо в фазі розіграшу. Просто немає іншого варіанту врівноважувати «роботяг» вище.

Футбол Олександрії в перші 9-10 місяців після призначення Ротаня - це футбол ЛНЗ за Карраско. Або іншими словами - «стерильна вата», яка не мала нічого спільного із результатом. Результат Ротаню принесла відмова від «стерильної вати» на користь більш пролетарської ідеї, де:

⁃ його опорник виконує вперед кожну третю свою передачу (33%), на точність при цьому начхати (62.3%, тобто менше двох третин)
⁃ а якість утримання мʼяча на чужій половині взагалі не витримує ніякої критики (80.4%)

Тому і відсоток володіння Олександрії у срібному сезоні впав до 51.3%. Якби Іван на мʼячі виглядав переконливо, то це б знаходило статистичне відображення. Але сам концепт Олександрії будувався на мінімально можливому рівні перебування мʼяча в центрі поля:

⁃ Калюжний активно не просував мʼяч та не підіймав його в атаку, сильне відставання від Сидорчука (7.84/90 проти 15.1/90) є прямим свідченням відсутності такої функції; старший за віком Сергій втричі частіше просував мʼяч веденнями (4.5/90 проти 1.52/90), тож по інтенсивності навантаження менше
⁃ Калюжний виконував на 38.2% менше за Сидорчука передач на чужій половині поля (15.1/90 проти 39.5/90), тож по інтенсивності навантаження менше
⁃ проте навіть без активної пасової гри, Калюжний долучався до 0.49/90 голів проти 0.63/90 активно залученого Сидорчука, різниця є, але вона не фатальна

Висновок? Щоб команда займала друге місце в УПЛ опорник не повинен інтенсивно ригати без мʼяча, ще й не повинен щось вміти в внизу (-13.42% passing contribution, ще поговоримо про це). Памʼятаю, як прилітало в 23-му Сидорчуку, що він вже старий і не тягне.

Тепер ці самі люди із захватом облизують суттєво менш інтенсивний перф Калюжного, бо народ любить казку про «Попелюшку»? WTF?

Тому ще раз для журналістів, що закінчували курси горлового мінету в нашої послиці в Болгарії, дві прості тези:

⁃ свій результат Олександрія здобула не апгрейдом т.з. «ротаньстайлу» до стану досконалості (в першій половині 2023-го грали із 14.4 володіннями в 10 і більше передач за 90 хвилин)
⁃ вони здобули результат демонтажем стерильної конструкції «ротаньстайлу», який неможливо відтворити без Судакова, та побудувавши простішу систему з невеличкими домішками попередньої ігрової моделі (в срібному сезоні лише 8.43 володіння тривалістю в 10 і більше передач)

От власне з цих причин гірняки активно не вмикалися в рекрутинг. А для МХ1925 цей трансфер зараз - просто топ. Мабуть, своїми амбіціями харківʼяни переростуть можливості Калюжного із часом, як Динамо чи Шахтар. Але в наступному сезоні, доки будується «щось», запропонованого Іваном буде цілком достатньо.