Росія втратила частину ядерного авіаційного парку - замінити знищені бомбардувальники буде вкрай складно, - Reuters

Після масованих ударів українських БПЛА по стратегічних авіабазах у Сибіру та Заполяр’ї, Росія втратила щонайменше десять літаків дальньої дії, включно з носіями крилатих ракет. За оцінками західних військових аналітиків, відновлення втраченого авіапарку може розтягнутися на роки, а сама атака завдала болісного удару по ядерному символізму, на який регулярно спиралася москва.

Йдеться про бомбардувальники Ту-95МС ("Bear-H") та Ту-22М3 ("Backfire"), які активно використовувалися для обстрілів української енергетичної інфраструктури та міст крилатими ракетами. Частина цих літаків також виконувала демонстративні польоти над Арктикою, Тихим океаном та Атлантикою, маючи на меті психологічне стримування НАТО.

За оцінками аналітиків RUSI та IISS, удари безпілотників, здійснені в межах української спецоперації «Павутина», вивели з ладу понад 10% флоту літаків Bear-H і Backfire. Зокрема, десятки безпілотників були завчасно закладені поблизу аеродромів та активовані дистанційно, чим уникнули виявлення російськими ППО.

За словами експерта RUSI Джастіна Бронка, удари вдарили по ключових компонентах стратегічного авіаційного компонента рф, який і без того працював на межі можливостей. рф не має ані достатнього технічного ресурсу, ані виробничих потужностей, щоби швидко відновити втрати.

Виробництво нових бомбардувальників майже нереальне

Обидва типи втрачених літаків — проєкти радянського періоду. Нових зразків цих платформ не виготовляли вже десятки років, а потенційно доступні корпуси у росії або вичерпані, або технологічно непридатні. Спроби рф створити нові платформи стикаються з системними труднощами:

ПАК ДА, проєкт бомбардувальника нового покоління, не зможе вийти на випробування раніше 2026 року, а серійне виробництво заплановане не раніше 2027-го. Це вже понад 10 років від моменту підписання контракту (2013 р.).

Виробництво Ту-160М ("Блекджек") відбувається надзвичайно повільно: за словами російських джерел — не більше ніж 4 літаки на рік.

Санкції суттєво обмежили доступ рф до мікроелектроніки, критичної для сучасної авіоніки. Попри спроби знайти обхідні шляхи, заміна імпорту компонентів часто має нижчу якість та призводить до технічних відмов.

Удар БПЛА по стратегічних авіабазах рф є не лише прикладом вражаючої ефективності української воєнної розвідки, а й символічною поразкою Москви, яка регулярно апелює до "ядерної тріади" як до інструменту геополітичного тиску.

Україна успішно демонтує російську воєнну спадщину радянських часів, зокрема — символи далекої проекції сили, що не мають сучасного відтворення в оборонно-промисловому комплексі рф. У стратегічній перспективі це означає ослаблення не лише військового потенціалу, а й здатності москви тиснути на Захід за допомогою демонстрацій сили.