Олег ФЕДОРЧУК: "Матч "Шахтер" - "Динамо" по грі та індивідуальних діях максимум на трієчку годиться"

Відомий експерт та тренер Олег Федорчук ексклюзивно для «УФ» оцінив протистояння Динамо та Шахтаря в рамках фіналу Кубка України 2024/25.

«За емоціями та напругою Класичне вийшло вдалим, за грою – максимум на трієчку»

– Два тайми, додатковий час, серія пенальті – весь кубковий асортимент був задіяний в Житомирі. А як щодо якості гри обох наших грандів?

– Я мав вищі очікування від цієї зустрічі. Мені здавалося, що команди продемонструють яскравішу гру, ніж ми побачили. Особливо мав більші очікування від Шахтаря, для якого нинішній сезон склався дуже невдало й у єврокубках, й у чемпіонаті України. Скажу так, матч за напруженням та емоціями вдався (особливо в другому таймі), але саме по грі та індивідуальних діях – це максимум на трієчку годиться.

Якщо проводити аналогію між футбольною командою та оркестром, то колективна гра є вирішальною. Проте в будь-якому видатному оркестрі є видатні виконавці, перші скрипки. А в цій грі перші скрипки Динамо – Шапаренко та Буяльський – продемонстрували дуже бліду гру. Лідери Шахтаря – Кевін і Судаков – теж нічим особливим не відзначилися.

– Тобто можна сказати, що попереднє Класичне в УПЛ вийшло більш вдалим за кубкове?

– Так. Я перед нашою розмовою думав, а кого взагалі серед гравців цього матчу можна відзначити? Ну, крім Попова, який виклався на всі 120-150%. Навіть м’язи не витримали навантаження. Денис з першої секунди був зарядженим на боротьбу.

Футболістів, які так само віддавалися б грі, я більше не побачив.

– Якщо говорити про те, кому з команд був потрібніший цей трофей – це певно більше про Шахтар, який, швидше за все, фінішує третім в УПЛ. Сезон провалено, але здобуття Кубка – це все одно подія. Чи все-таки втішний приз?

– Я розумію, на що ти натякаєш. Але були сезони, коли Шахтар звільняв тренерів навіть після здобуття трофеїв (наприклад, у сезоні 2022/23 Ігор Йовічевич став чемпіоном з Шахтарем, після чого був відправлений у відставку – прим. «УФ»). Я все-таки продовжую наполягати на тому, що зміна нинішнього тренерського штабу Шахтаря – це логічне рішення.

Найголовніше: ми не бачимо шляхів виходів з тієї кризи, в яку потрапила донецька команда. Нинішній Шахтар не має свого малюнку гри. Навіть сучасні бразильці «гірників» несуттєво переважають гравців Динамо у технічній складовій, а деякі з ними на рівні. Виникає питання: а яка доцільність таких легіонерів?

– Як оціните роботу суддівської бригади на чолі з Миколою Балакіним, який дозволяв грати обом командам, іноді навіть на межі дозволеного?

– Миколу я знаю дуже-дуже давно. Напевно, років з п’яти. Я вчився у його діда, добре товаришую з його батьком. Можу сказати, що Балакін прогресує. Йому дуже важко, бо він киянин, який виріс у столиці, але жодних симпатій до Динамо я не побачив. А це дуже важко. По-друге, він був послідовним. Так, були моменти, де за емоції він міг роздати карток. Згадується епізод, коли він міг показати другу жовту Ванату.

Ти помітив, як багато він рухався? Опинявся в епіцентрі епізодів. Це виглядало дуже професійно. Мені здається, що на сьогодні він №1 серед арбітрів в Україні. Хоча я стримуюся від того, аби давати оцінки там, де не дуже розуміюся в деталях.

– Доля поєдинку вирішувалася у серії післяматчевих пенальті, де схибив Олександр Караваєв. Вам не здалося, що динамівець ще під час підходу до позначки виглядав не досить впевненим у собі?

– Це про відповідальність… Найяскравіший приклад для мене – це Андрій Шевченко. У фінальній грі Ліги чемпіонів 02/03 він забив вирішальний пенальті Буффону і його Мілан переміг Ювентус, а через два роки він схибив – тоді Ліверпуль переміг у тому стамбульському фіналі. Раз на раз не приходиться.

Буває таке, що гравець потрапляє у шторм, з якого не вийти. Це не тренується, це стан нервової системи, ніхто не знає наперед, як почуватиметься в такій ситуації. Караваєв відрізняється тим, що може завалити гру, а може і витягнути її. Це говорить про його не сталу психіку. Мені здається, це зіграло свою роль. А так я відзначив би дуже хороше виконання пенальті усіма іншими гравцями Динамо та Шахтаря.

– Ви вже згадали про самовіддачу Попова, який наприкінці поєдинку боровся з судомами. Говорять, що з наступного року в Кубку України вже будуть скасовані овертаймі, а команди, які не виявили переможця в основний час, пробиватимуть пенальті. Як оціните таке рішення?

– Якби у футболі й надалі було дозволено лише три заміни, то я був би двома руками за те, аби не грати овертайми. Але якщо зараз дозволено робити п’ять замін, фактично пів складу, то потрібно грати. Можливо, треба ввести правило, аби в овертаймі обидві команди могли зробити ще дві заміни, тоді проблем взагалі не буде.

Я за те, аби доля матчів вирішувалася саме під час гри.