Екс-гравець "Динамо": "Коли Ярмоленко повернувся до нас, ми його впізнали тільки за зачіскою"

Колишній захисник "Динамо" Кирило Петров пригадав, як Андрій Ярмоленко повернувся в київську команду.

— Свій дебютний матч за "Динамо-2" ти провів у 16-річному віці. Чим ти сподобався Геннадію Литовченку?

— Не знаю. Просто тоді були так звані рокіровки. Хтось грає за "Динамо-2", а хтось – за дубль, потім навпаки. А загалом свій перший поєдинок за "Динамо-2" я провів на Меморіалі Макарова. А потім зіграв проти "Закарпаття".

— Деколи там виступали і Денис Бойко, Денис Гармаш, Андрій Ярмоленко. А чи багато було випадків, хто довго там був, а потім пробився в основу "Динамо"?

— Ярмоленко перейшов у "Динамо" з "Десни", якщо я не помиляюся, 2005 року, я тоді був в 11-му класі і мене потроху підпускали до" Динамо-2". Андрій, загалом, довго був у нашій команді. Це за Сьоміна його почали підпускати до основи, а твердим гравцем першої команди Ярмоленко став за Газзаєва. Тоді там грали і Артем Кравець та Роман Зозуля, який повністю розкрився у "Дніпрі".

В той же час до основи було складно потрапити, оскільки в команді вже було багато кваліфікованих легіонерів. Якщо з Академії в основу потрапляло дві-три особи, то вважалося, що це була класна робота наставників дитячої школи.

— Ярмоленко вирізнявся серед своїх однолітків?

— У дитинстві Андрій вирізнявся своєю технікою, але був маленьким на зріст. Згодом він поїхав назад до Чернігова. А коли він вдруге приїхав до Києва, то його впізнали лише за зачіскою. Він був вже не 168 см, а під 190, велетень. Тоді з нашої команди, мабуть, 80 відсотків футболістів дійшли до великого футболу.

— У тебе не бракувало мотивації так довго виступати за "Динамо-2"?

— Важко говорити, коли тобі скоро виповниться 35. А тоді у 16–17 років це навіть не обговорювалося. Була мотивація навіть потрапити до "Динамо-2". Адже тоді була ще й команда "Динамо-3". Тому питання мотивації в такому віці і в такому клубі навіть не стояло, - зізнався Петров.