Олег ФЕДОРЧУК: "У другому таймі здалося, що "Динамо" та "Шахтар" помінялися футболками. Це нонсенс!"

Відомий український тренер та експерт Олег Федорчук висловився про матч "Шахтар" – "Динамо".

«Класичне продемонструвало, що Шахтар не заслуговує на золото, а Шовковський – дуже перспективний тренер»

– Пане Олеже, які висновки можна зробити з цього матчу між Динамо та Шахтарем?

– Ця гра – це яскрава демонстрація того, в якому стані наразі перебувають обидва гранди вітчизняного футболу. Думаю, що другий тайм остаточно дав зрозуміти, що Шахтар не заслуговує на чемпіонство в поточному сезоні. Взагалі нинішня гра донеччан має купу проблем: недоліки в обороні, низька інтенсивність, функціональний стан гравців.

Також другий тайм продемонстрував, що Шовковський дуже перспективний тренер. Він дуже грамотно підвів команду до цього протистояння. Але є те, що Шовковському все-таки не під силу змінити.

– Що ви маєте на увазі?

– Шовковському не вдалося скоротити футбольний вік Михавку:) В ідеальній ситуації Тарас мав би протягом одного-двох сезонів поступово вводитися в команду, набиратися досвіду, але реалії диктують свої умови. Думаю, що груба помилка Михавка під час першого пропущеного голу поміняла початковий сценарій гри і суттєво вплинула на хід усього матчу.

Загалом цей матч показав, що Динамо рухається в правильному напрямку. Проте, якщо кияни хочуть мати впевнений вигляд і в єврокубках, їм необхідне підсилення – це в першу чергу стосується захисту.

– Було помітно, що коли Динамо дійсно починало пресингувати й інтенсивність матчу зростала, то гравці Шахтаря просто не витримували тиск, починаючи в паніці втрачати м’яч.

– Це дійсно кидалося в очі. Але у Шахтаря є алібі – 120 хвилин гри з Поліссям (1:0 в овертаймі) у півфіналі Кубка України. Якби донеччани так зіграли з Динамо, не маючи перед цим такого важкого матчу, то це взагалі була б катастрофа. Хоча з Колосом (2:4) кінцівка була ідентичною – дуже невпевнено, слабкий функціональний стан гравців.

– Динамо зазвичай дуже рідко грало настільки яскраво проти Шахтаря, як у другому таймі на «Арені Львів».

– Я відзначив, що Динамо в другому таймі грало так, як зазвичай грає Шахтар. У мене на мить думка в голові промайнула: «Може вони футболками помінялися?»:) У другому таймі в Динамо 72% володіння м’ячем, купа моментів – це нонсенс! Шахтар, який завжди сповідував фламандсько-іспанський стиль гри, всю другу половину сидить на своїй половині поля. Водночас Динамо, яке завжди грало в раціональний футбол, видає таку феєрію в атаці!

Загалом другий тайм від Динамо – це найкраща гра у їхньому виконанні, яку я бачив за останні три роки мінімум. Навіть при Луческу динамівці так яскраво не виглядали.

– А хто найбільше сподобався та розчарував вас своєю грою серед динамівців?

– Я б з позитивом відзначив Ваната і лівий фланг Динамо – Дубінчака та Кабаєва. Це їхня найкраща гра. Традиційно є питання до центральних захисників – Попов і Михавко. Але найбільше мене розчарували не вони, оскільки їхні помилки стають вже звичними. Все-таки я набагато більшого чекав від Буяльського та Ярмоленка.

– Нічийний результат матчу закономірний?

– В цілому – так. Перші 30 хвилин у виконанні Динамо – це жах. Кияни виглядали розгублено, я думав, що гра вже закінчилася.

У мене в житті був один випадок, коли я пішов з гри раніше, ніж вона завершилася. І вгадайте, який це був матч? Динамо – Спартак у Лізі чемпіонів у 1994 році. Тоді кияни програвали 0:2 після першого тайму, але завдяки голу Реброва та дублю Леоненка у підсумку виграли 3:2.

Я вперше про це розповідаю.

Я тоді пішов зі стадіону після першого тайму, аби глянути інші матчі Ліги чемпіонів. Поки доїхав на автомобілі додому, заходжу, вмикаю телевізор – там вже третій м’яч Динамо забиває. Мені стало так соромно, що я не додився:)