Володимир БРАЖКО: "Для мене Кімміх – приклад. Коли він відбирає м'яч, він кричить"

Півзахисник «Динамо» Володимир Бражко розповів, чи бачить він у собі лідерські якості.

– Ти себе бачиш лідером, чи ти той, кому потрібен цей лідер?

– Звичайно, я хочу бути лідером і хочу вести за собою команду, але зараз, мабуть… Не знаю, може це і вік сприяє тому. Є Ярмоленко, є Буяльський, багато дорослих гравців, які ведуть за собою команду.

Звичайно, я хочу бути капітаном команди, хочу брати на себе відповідальність, хочу бути лідером, але це для цього потрібен час, досвід, думаю, спокій, і щоб ти давав спокій команді.

Коли ти спокійний, то і спокій у команди. Коли ти вже заводишся, і гравці на полі бачать, що ти вже заведений, не тримаєш себе в руках, то може бути хаос на полі. Це дуже велика відповідальність.

– Як ти думаєш, лідерські якості можна прокачати? І як саме?

– Думаю, можна. Мені здається, що це ще залежить залежить від позиції. Тому що коли, наприклад, опорний, центральний захисник – це…

Для мене Кімміх – приклад. Коли він відбирає м'яч, він кричить, він завжди… Я бачив відео з роздягальні, коли він заходить, йому щось не подобається – він кидає, сперечається з кимось. Це теж, він лідер «Баварії».

Не хочу сказати, що я таким буду – щось кидати і когось ображати, – але хочеться бути таким, щоб за мною команда йшла. Але для цього потрібен час і, думаю, авторитет у команді.

– Мені, можливо, трохи більше пощастило: я бачив тебе за полем. Ти завжди спокійний, але те, що я бачу на полі – ти такий заведений, можеш напхати, але це добра така злість, не те, що ти безглузді червоні отримуєш. Як ти перевтілюєшся? Бо на полі та поза полем це два різні людини, чи не так?

– По життю я завжди спокійний, мало кричу, підвищую голос, а на полі зовсім інший. Я просто запам’ятав ще з Запоріжжя, мене тренер вчив Богатир Іван Олександрович. десь мені років 9 було, я був самим маленьким, це я зараз вимахав.

І він сказав моїй мамі, що потрібна спортивна злість – розізлитися на себе, на ситуацію, яка відбувається на полі, коли ви програєте. І це мені дуже залізло в голову.

Я завжди пам'ятаю про це, що на полі ти повинен бути злим по-спортивному. Не те, що негативна якась злість, коли тебе штовхнули, і ти пішов його штовхнув, отримав червону картку, комусь ногу зламав, на когось накричав. Це не до вподоби мені. Але для мене це піти жорстко в стик, зіграти грубо, але в межах правил.

– Трішки в ніжку, в трішки м'яч?

– Я не намагаюся в ніжку, бо зараз ВАР. Я завжди хочу зіграти чисто – не те, що грубо, просто відібрати чисто м'яч, я отримую від цього задоволення.

Десь я ще багато заводжусь, коли я в боротьбі. Я борюся, мене підштовхують, я починаю заводитися заново і стаю все більш агресивним, але це не повинно переростати в негативну агресію, – сказав Бражко.