1 лютого 2023 22:16

"Віталій найчастіше пресингував суперників". Блогер порівняв Дубінчака з Миколенком

Блогер Михайло Смоловий у своєму Телеграм-каналі порівнює гру Владислава Дубінчака та Віталія Миколенка.


Владислав Дубінчак v Віталій Миколенко (захист)


Поки в залі був, то заспамили ПП, дарма Миколенка на свою голову згадав. Одразу вчергове маю попередити, що вибірка в Дубінчака замала для вищої репрезентативності (10 ігор та 623 хвилини), тому лише тренд. У Віталія у вибірці його останні півроку в УПЛ (15 ігор та 1331 хвилина).


Загальний тренд такий. Називав Дубінчака мобільним, було. Проте на його фоні Миколенко, то якийсь скажений собака. На пальцях.


Віталій частіше загалом пресингував суперників (+8.2), навіть на 1 спробу тиску більше мав на чужій території, але при цьому реально частіше встигав сідати глибоко в захист та, наприклад, здійснювати в два рази більше виносів (3.84 проти 1.98 в Дубінчака) та частіше блокувати подачі (0.53 проти 0.28).


Миколенко не був останнім гравцем в атаці, проте якщо ми поглянемо на дистанцію середньої захисної дії, то вона суттєво нижча:


⁃ якщо Дубінчак в захищався на позначці нижче на 2.63 метри за середньокомандну, то Миколенко аж на 7.5 метрів нижче за партнерів
⁃ в голих цифрах це 41.6 метри від власних воріт в Дубінчака, та 35.2 метри в Миколенка

Тож, якщо Владислав мобільний, то Миколенко був в Динамо на ще вищому рівні мобільності. Тож є куди рухатися далі.


Віталій трішки частіше боровся з суперниками в захисті (+0.74), але якість в обох співставна. В чому ще ознака вищої мобільності:


⁃ Миколенко трохи частіше повертав м’яч на чужій території (+0.17)
⁃ частіше робив це швидко (+0.25)
⁃ логіка зрозуміла, бо в чотири рази частіше (0.62 проти 0.15) намагався відбирати впродовж 2 секунд після втрати м’яча командою


В цьому власне і відмінність: якщо Дубінчак після втрати частіше йде відновлювати позицію, то Миколенко інколи намагався швидко м’яч повернути, а вже потім сідати в захист. Щоправда: частка захисних дій за межами 40 метрової зони від власних у Віталія менша на 6.9%. Тому стратегія можливо й не виправдана. Існують і деякі негативні наслідки такої активності, бо Миколенка час від часу ловили в напівпозиціі: Дубінчак частіше готовий зустрічати суперника (не давав себе пройти в 76.9% випадків, в той час як Віталій лишень в 58.5%). Тож стиль Віталія потребує більших затрат енергії та має свої недоліки.


Ще можна додати, що Віталій був акуратнішим, бо трішки менше втрачав поблизу власних воріт, та здійснював менше невдалих дій на власній половині загалом. Враховуючи, що тиск проти киян за ці роки став слабшим, то орієнтир у Дубінчака хороший.


Проте важливою умовою є стабілізація складу, в Дубінчака мають з’явитися постійні ігрові партнери.