Що у Росії зараз із виробництвом зброї для "чмобіків", і як це впливатиме на перебіг війни

Журналіст Іван Киричевський у своєму Facebook розповідає про те, чи допоможе мобілізація в Росії у війні з Україною.

"Що у Росії зараз із виробництвом зброї для «чмобіків», і як це впливатиме на перебіг війни

- РФ уже провела одну хвилю «часткової мобілізації», готує ще одну. Росіяни справді так зможуть збільшити чисельність свого війська на фронті. Але ж вони не провели мобілізацію своєї військової промисловості, не перевели «оборонку» на «військові рейки. Чим озброювати «чмобіків» - для армії РФ питання відкрите.
ЗСУ вже знищили 100% від довоєнної кількості танків армії РФ, тобто 2940 танків. Максимум, на що у цій ситуації вистачило рашистського танкопрому – відновлення танків з консервації методом «канібалізму запчастин (на 1 танк беруться запчастини з 3-4), кустарна «модернізація» Т-62М та поставка до півсотні модернізованих Т-72Б3, Т-80БВМ і Т-90М. Справді, «Уралвагонзавод» почав використовувати працю «зеків», але це тому, що «людей з вулиці» на ремонт танків найняти не вдалось.

Армія РФ уже також втратила майже 6 тисяч бронемашин, вибито 45% від довоєнної кількості. Щоб поповнити знищене, Міноборони РФ хотіло відновити виробництво БМП-1 і БМП-2 на «Курганмашзаводі», але керівництво заводу «вперлось». Тому в підсумку «Курганмашзавод» продовжує виконувати контракт на специфічно проблемні БМП-3 та «освоює бюджет» на проекті легкого танка «Спрут-СДМ», для якого з якогось дива продовжують креслити навіть «програмовані» боєприпаси.

Можливо, в Кремлі просто сподіваються, що «чмобіки» все рівно «виїдуть» на розконсервованих МТ-ЛБ і БМП-2, і це дозволить «виграти час» на чергові «потьомкінські дєрєвні» по темі виробництва ББМ.

По артилерії картина схожа. В боях проти ЗСУ армія РФ втратила понад 2700 артсистем та РСЗВ, або 48% від довоєнної кількості. У цій війні рашисти уже пішли на такі кроки, як то «реанімація» гаубиць Д-1 часів Другої світової, розконсервація крупнокаліберних САУ типів «Пион» і «Тюльпан» та зняття із зберігання САУ 2С5 «Гиацинт».

Але навіть при таких кроках максимум, який вдавалось накопичити оркам на фронті – це до 1500 «стволів» усіх типів. Можливо, рашисти при цьому сподіваються на глибину своїх запасів снарядів калібру 152-мм.

Але ж снарядні арсенали у росіян теж не бездонні – що не добив M142 HIMARS, там «впоралась» стандартна російська корупція. Тому їм уже, скажімо, для обстрілів Бахмута доводиться «ужимати» в снарядах свої війська на інших ділянках фронту.

Навіть на мобілізаційне виробництво стрілецької зброї росіяни виявились організаційно неспроможними. Тому, наприклад, поки конструктори «Калашникова» намагаються свій невдалий АК-12 зробити ще більш «аналогов нєтним», чмобіки справді отримують іноді навіть іржаві АК-74. Замість того, щоб відновити виробництво того самого АК-74, і остаточно забути про АК-12.

Рашистські пропагандони себе тішать думкою, що армії РФ щось «обломиться» з того, що Іран має ліцензійне виробництво АК-103. Але зважаючи на те, що армія Ірану не налічує навіть півмільйона осіб, навряд чи там відбувається масована «штамповка» автоматів.

Як би це парадоксально не виглядало, зараз росіяни хіба що по виробництву бойових літаків показують пристойний результат. На початок грудня 2022 року російський ОПК уже поставив до 10 літаків Су-34, до 10 літаків типів Су-30СМ та Су-34 і до 5 військово-транспортних Ил-76МД-90А. І це було вперше за п’ятирічку, коли російський авіапром «нарешті» почав виконувати графік виробництва.

Кремль будує свою стратегію по ресурсам у цій війні так, наче в нього взагалі ніяких проблем нема. Тому значний шматок із бюджета у $83 мільярди на війну росіяни виривають на свої, м’яко кажучи, актуальні проекти по військовим кораблям.

Наприклад, рашисти досі продовжують «освоювати» бюджет на ремонті авіаносця «Адмирал Кузнецов», будують одразу п’ять фрегатів проекту 22350 під свої «аналоговнєтні» «Циркони». Ну і само собою процес будівництва багатоцільових атомних субмарин проекту 885 «Ясень» та підводних крейсерів проекту 885 – ніхто «на паузу» не ставив.

Але ж перевага РФ над Україною у ресурсах для ведення війни з кожним місяцем все скорочується. Якщо врахувати наші $25 мільярдів з держбюджету на військо + близько $40 мільярдів військової допомоги від Заходу, виходить «база» в понад $60 мільярдів, і це лише на 20% менше від «ресурсної бази» РФ у поточні $83 мільярди.

У попередні роки співвідношення було радикально не в нашу користь: наших близько $5 мільярдів на оборону щороку проти $50-60 мільярдів на військові затрати РФ.

Рашисти зараз не у тій «ресурсній базі», щоб наступати хоча б «в стилі літа 2022 року», навіть поєднання «артилерія + піхота+ залишки бронетехніки» під Бахмутом не дає їм бажаного результату.

Росіяни згаяли час, не провели «перевід промисловості на військові рейки». І це зволікання орків стане одним із важливих факторів, що приведе до перемоги України на полі бою".