Сергій СТАХОВСЬКИЙ: "У Реброва 24 лютого був шок"
Український тенісист Сергій Стаховський, який 24 лютого був у гостях у Сергія Реброва, розповів про його реакцію на війну.
«Дуже багато допомагає Сергій. Він теж мав шок. В нього тут батьки, близькі. Ми насправді з ним перші дві ночі просто не спали. Мав матчі, йому потрібно було під час цього їхати на них. Це, якщо чесно, дуже складний період для нього.
На щастя, він був із дітьми та дружиною. Вони всі були там із ним. Якби вони були тут, я не можу уявити, що там було б. Ми майже весь час були разом, але були в телефонах, бо намагалися зрозуміти, що відбувається. Що, де, як, чому, хто. Реально картинку намалювати було дуже складно. Ніхто не знав, вони там. У них працювала жінка із Сум. Вона каже: «Вони вже до Сум зайшли». Реально страх.
Було багато інформації, ти намагаєшся зібрати цей пазл... Дуже, якщо чесно, вирізнялися люди. У готелі, де ми зупинялися, було багато росіян. Але дуже легко було відрізнити українців від росіян. Усі українці були у телефонах, планшетах і просто не випускали їх із рук. Ні про який відпочинок не йшлося. А росіянам пофіг. Вони гуляли, сміялися, у них все було чудово», – сказав Стаховський.
Був один випадок який до сих пір згадую (особливо після 2014-го року): я ще в школі вчився і прийшов додому де побачив шоковану мати. На моє запитання в чому причина вона розповіла, що зранку була на ринку, в центрі міста і побачила картину як стоїть бабуся, продає якісь свої овочі з огороду розмовляючи звичайним суржиком і на неї на всю округу валає молоде москальске створіння жіночого роду "Я ЗАПРЕЩАЮ тебе говорить на украинском, потому что я его не понимаю!!!".
Раз розповів в 2015-м цей випадок москалю в ВК який в розмові зі мною казав про "нас там нет" і "гражданскую войну за притеснение русскоязычного народа Донбасса" так у відповідь одразу почув "ты и твоя мать фашисты!!!".
Тому нічого дивного, що для українців війна шок, а для москалів - це звичайне життя. Тому вони і не нервували та не заморочувались 24-го лютого бо "у нас 2-я армия в мире и стоит нам только бровь поднять..."