Андрей ШЕВЧЕНКО: "Широкая перспектива для нас, это создать команду Шевченко. Команду, в которой будут и игроки, и тренеры, и болельщики"

Головний тренер національної збірної команди України Андрій Шевченко відповів на запитання, що йому залишали вболівальники у соціальних мережах ФФУ.

- Доброго здоров'я, Андрію Миколайовичу! Дуже хочеться, щоб національна збірна саме під Вашим керівництвом справді стала українською. Я знаю, що Ви добре володієте українською, тому прохання до Вас як до головного тренера збірної: почати з себе і давати інтерв'ю українською і так само попрохати збірників це робити. В ідеалі було б добре, якби українська стала робочою мовою у збірній. Бажаю Вам успіхів!

- Я говорю українською, це правда. Єдине, чого мені зараз бракує, то мовної практики. Поки мені легше формулювати думки на футбольну тему італійською або російською, проте я працюю над мовою.

- Шановний Андрію Миколайовичу! Колись Олег Блохін казав (перед відбором до ЧС-2006), що у команді гратимуть тільки люди, які готові «розривати» усіх за футболку збірної. Чому зараз усе по-іншому, і не всі футболісти, які приїжджають до лав збірної України, не готові «гризти землю» за синьо-жовту футболку?

- Я не згоден з Вашою оцінкою. Ми задоволені самовіддачею наших футболістів. Помітні якісні покращення у ставленні гравців до тренувань, у роботі на полі. За місяць нашої роботи з'явилося більше натхнення у праці, більше відповідальності. Якби хтось не був готовий «рити землю», то він не лише не потрапив би до складу, а й не був би викликаний на збори.

- Андрію Миколайовичу, у кому Ви бачите потенціал замінити Руслана Ротаня на позиції центрального півзахисника у майбутньому? Адже він єдиний хто уміє «вести гру», диригувати грою команди та віддавати якісні передачі…

- Руслан Ротань - не єдиний креативний півзахисник збірної. На цій позиції грають і Коваленко, і Зінченко, і Сидорчук. Крім того, Руслан не потребує того, щоб його хтось міняв. Він у чудовій формі, готовий вийти на поле будь-якої миті. Руслан чудово адаптується до нових вимог тренерського штабу, і він є рівним у колі всіх претендентів на місце в основі.

- Андрію Миколайовичу, завжди захоплювався Вашою грою, але зараз в Європі досить мало класних форвардів. В нашій збірній також присутня ця проблема, а тому виникає запитання: якими критеріями Ви керуєтеся, коли викликаєте нападників до лав збірної? Яку можете запропонувати стратегію до виховання форвардів у майбутньому? Чи плануєте застосовувати гру в два нападника?

- Одразу скажу, що ми у збірній не вирощуємо гравців, форвардів чи захисників. Ми збираємо тих, хто є на поточну мить у вітчизняному футболі. В цьому різниця специфіки роботи в збірній та клубі. Я не вважаю, що у нас великий брак нападників. Ми маємо на вибір дуже різнопланових виконавців. Інша річ, що зараз не всі вони знаходяться у належній формі, не всі мають ігрову практику у клубах. А щодо гри у двох чи одного нападника, то це не догматичні схеми, яких хтось мусить дотримуватися. Набір і позиції гравців налаштовуються під конкретні ігри та конкретних суперників.

- Як мобілізувати команду перед більш сильним суперником? Чи прийме виклик команда у разі виходу на чемпіонат світу 2018 року у Росії, чи демонстративно його бойкотуватиме?

- Ми зараз граємо у такій специфічній групі, де особливого налаштування вимагає кожен суперник. Дуже рівний склад учасників. Гадаю, боротьба тут точитиметься до останнього туру, і претендують на вихід одразу кілька команд. Щодо виходу на чемпіонат світу, то наше завдання - виконати футбольну роботу: налаштувати гру, яка дозволить досягати результату. А організаційні питання вирішуватимуть уже в ФФУ.

- Риторичне запитання: гравці повинні підбиратися під визначену тренером ігрову систему чи все ж таки потрібно налаштовувати систему під обмежені ігрові можливості виконавців?

- Футбол - це гра передусім тактична. Гравці підпорядковуються тактиці гри. Якби так не було, то почалась би анархія, як у грі малечі на шкільному стадіоні. Це весело, проте результату, зазвичай, не приносить.

- При виборі стратегії на гру збірна буде відходити від суперника чи в кожному матчі намагатиметься грати у свій футбол?

- Завжди треба грати, розуміючи особливості твого суперника. Немає дрібниць, перед іграми усе досконало вивчається. Проте наші фундаментальні принципи гри, які ми наразі прививаємо гравцям, залишаються. Це атакувальна комбінаційна гра, пошук вільного простору, велика кількість переміщень.

- Андрію, чи згодні Ви, що збірній не вистачає креативних гравців? У цьому плані світло в кінці тунелю - Зінченко. Де знайти таких футболістів як він?

- Ми маємо набір цікавих виконавців. Проте український футбол зараз переживає такий скрутний час, коли не всі талановиті гравці мають змогу розкрити себе. Ми стикаємося в збірній з тим, що нам бракує виконавців на певній позиції. Це обмежує нашу тактичну гнучкість, адже заміна одного гравця на іншого може призвести до порушення ігрового балансу. Це ті проблеми, які зараз стоять перед командою.

- Добрий день Андрію Миколайовичу.Чи є сенс у натуралізації гравців для збірної? Як «зліпити» забивного форварда для збірної? Як вирішити проблему «зірковості» зовсім не зіркових, як показують реалії?

- Ми у збірній команді не займаємося натуралізацією гравців. Ми працюємо з тими футболістами, котрі мають український паспорт і підходять нам за якістю своєї майстерності. Приймати громадянство України чи ні - то вже клопіт самих футболістів і міграційних служб. Забивні гравці у команді вже є. Як бачимо, це Кравець і Ярмоленко, які за три гри команди у турнірі забили по два м'ячі. А зірок чи авторитетів для мене не існує.

- Доброго дня! Скажіть, чому не ведеться ретельний відбір кандидатів на місце у складі національної збірної серед багатьох команд «Ліги Парі-Матч»？Чому основу несуть тільки футболісти відомих команд Європи і перших 2-3 команд Прем’єр-ліги?

- У нас наразі достатньо широкий тренерський склад у збірній, і ми маємо змогу переглядати абсолютно всі ігри, які потрібно. Не лише в Україні, а й за кордоном. У збірній грають представники багатьох клубів. Треба демонструвати гарний футбол і показувати результат, тоді ми й викличемо такого гравця на збори.

- Які Ви бачите перспективи нашої збірної? Які цілі перед собою ставите?

- Перспектива нашої збірної - в її розвитку. Ми прийшли працювати тренерською командою і хочемо побудувати команду на полі. Взаємозв'язок буває лише таким: треба налаштувати гру, тоді з'явиться і результат. Широка перспектива для нас, це створити команду Шевченка. Команду, в якій будуть і гравці, і тренери, і уболівальники.