Жерсон РОДРІГЕС: "Ми всі визнавали, що Циганков – майбутнє динамівського та всього українського футболу"

– Було все ок. У нього були свої рішення. І що було круто в «Динамо»: на кожній позиції у тебе було як мінімум по три гравці, які могли конкурувати між собою. Тому було дуже важко відіграти всі 24 матчі по 90 хвилин, бо кожен футболіст прагнув проявити себе. І на кожній позиції у нас було по два-три гравці, які змагалися між собою.

Пам’ятаю, я конкурував із Циганковим, Де Пеною. А Циганков – він буквально як син для «Динамо». Скажімо так, він був дитиною клубу, але в цьому немає жодної проблеми. Ми всі визнавали, що він майбутнє динамівського і всього українського футболу. І ми погоджувалися з цим, бо він дійсно мав божевільний клас. Але мені як гравцю, та мені байдуже: син він чи ні. Мені теж треба грати, це нормально.

Тож так, для мене це не були якісь важкі часи. Просто було багато тиску, бо коли я граю, я маю віддаватися на максимум. Бо якщо я не викладаюся наповну, мені гаплик, і в наступній грі вийде Циганков. Тому це був реально класний сезон, бо він тягнув гору мене, тягнув їх і змушував прогресувати абсолютно всіх. Тож так, гадаю, «Динамо» – воно саме таке. Це завжди величезна конкуренція.