Журналіст: "Мальдера змушений будувати якісь плани, виходячи з плачевного старту наших легіонерів у сезоні. "Пи***ць" — дуже м'яке слово для поточної ситуації"

"Про збірну України. Я не думаю, що варто чекати багато чого від гри в цій Лізі націй. Цю позицію не варто плутати з "Я не думаю, що збірна багато чого доб'ється", це дві різні точки. Можливо, не стільки далеких одна від одної, але все ж таки різні.

Чому так?

По-перше, тому що зараз збірна — майже ідеальний хічковський макгафін, кантівська річ у собі, тест Роршаха і які там порівняння вам спадають на думку. Ми можемо як завгодно гадати, що там собі Мальдера надумав у голові, але поки не буде зіграний не те, що перший матч, а хоча б ось ці 4 стартові тури Ліги націй, говорити про те, яку модель там собі надумав італієць — просто профанація. Та одних центрфорвардів тут було викликано спочатку більше, ніж за всю історію команди, не рахуючи цих зборів Лобановського на 60 осіб, де мета була більше не подивитися всіх для збірної, а оцінити новачків для "Динамо".

По-друге, навіть зараз Мальдера змушений будувати якісь плани, виходячи з плачевного старту наших легіонерів у сезоні. Якщо чесно, "пиз**ць" - дуже м'яке слово, щоб передати всі відчуття від поточної ситуації. Ось краса і гордість, ті, кого називали золотим поколінням кілька років тому, лініями:

воротарі - Лунін у запасі Реала і зараз просто не приїхав, Трубін - у запасі Бенфіки;

захисники — Забарний у запасі ПСЖ, Конопля зламався у Гладбасі, Тимчик у динамівському лімбі, Караваєв на півпенсії у "Шахтарі", і це я тільки про правий фланг захисту (так, чекаю Іллю там мінімум у парі ігор). Матвієнко не легіонер, але теж у дупі;

півзахист — Зінченко без клубу (і виклику на тлі травми), Малиновський поїхав на пенсію до Туреччини і теж не грає через травму, Бондаренко влип у скандал з відкатами у саудів, через що його функціонера вже випи**или з клубу, Ігнатенко поїхав з Франції до Чехії, відомий " що клуб сказав "на*уй тобі треба, залишайся лікуватися", Шапаренко згнив у "Динамо", Циганков скандалив все літо і був без підготовки нормальної, Судаков у напіврезерві "Бенфіки";

напад — Довбик та Степанов на травмі, Яремчук у півзапасі Олімпіакосу, Ванат — ну не зовсім як Циганков, але й близько.

Звичайно, навіть з усім цим можна грати проти суперників рівня Угорщини, Північної Ірландії та Грузії, тут немає елітних збірних, які випадково впали до нашого дивізіону Ліги націй. Але ставити якісь турнірні завдання чи робити якісь висновки глобальні із цих ігор, на цій стадії сезону — ні, дякую.

І за всіх розумних слів, що ось Ліга націй — дуже важливий турнір для відбору на Євро, здається так, що якщо команда чогось варта, то автоматом і в ЛН норм виступить, і у відборі на Євро зовсім соромно за неї не буде. В епоху, коли на турнір у результаті потрапляє кожна друга збірна континенту, якщо вже ти так не можеш відібратися, то не дуже й заслуговуєш, так бачу. А там, десь через рік і можна буде робити висновки, розмірковуючи про те, як тонко вгадали прорахували з Андреа або про те, що замість "Батько наш, Мальдера" час заводити "Виявився наш Мальдера не батьком, а с*кою".

Звичайно, після таких зарядів варто чекати і на перемогу на виїзді в Угорщині, і небо в алмазах вже в жовтні. Але що 4 перемоги поспіль, що 2-3 очки за підсумками старту турніру, якщо чесно, викличуть приблизно однаковий рівень емоцій. І справа тут не в Мальдері, чи там апатії після Реброва, про яку так багато хто пише. Ні, просто що турнір із тих, що радують лише у разі перемоги в дивізіоні А, що загальний стан українського футболу зараз і збірок зокрема такий, що через рік у разі діаметрально протилежного результату всім начхатиме на те, що тут і зараз скачають.

Резюмуючи: за ці 4 гри зараз і ще 2 трохи згодом восени програти нічого не програєш, виграти теж щось складно. Так от і варто ставитись - без переоцінки, буде час - дивіться, ні - взагалі нічого не втратите».