Олександр ГОЛОВКО: "Можу зрозуміти хлопців, які залишились у Криму"

Колишній захисник «Динамо» та збірної України Олександр Головко поділився думками щодо подій у Криму після окупації півострова у 2014 році.

– Ви стежите за Кримом, за кримським футболом? Що там зараз відбувається?

– Футбол відключився взагалі – російський футбол, кримський футбол у 2014 році, миттєво взагалі, в один день. Тільки сталася ця історія з анексією – одразу все, від слова нецікаво.

Але я можу собі це дозволити тут, живучи в Києві. При тому, що у мене дружина сама з Сімферополя, можу зрозуміти тих хлопців, які там залишилися, які працюють. Я за них рішення приймати не буду і не маю права, мабуть. Ще раз: тому що я живу у відносній безпеці, живу в Україні, і рішення прийнято – бути українцем і жити тут.

Розумію хлопців, які залишилися там у Криму, хто куди в яку команду пішов. Це люди просто, які, можливо, нічого іншого не вміють, можливо, на той момент не прийняли рішення виїхати. Це до кожного питання особисте, і я не збираюся бути адвокатом для кожного з них.

– У майбутньому хотіли б приїхати до Криму, пройтися пам’ятними місцями?

– Так я приїду туди, чому ні? Просто в нормальний наш Крим, а не той, який є зараз. Я і в 2014-му їздив туди, і потім їздив. Це зовсім інший Крим – саме за загальним духом, який там був, і який вже у 2014 році відчувався стиснутим, нецікавим. Вибачте, з будь-якої радіорубки несеться якась маячня постійно. Це жесть. Жити в цьому всьому, мені здається, просто ти не зможеш.

Я їздив південним берегом, бачив, як стоять колони бойової техніки від Севастополя до Сімферополя, задавався питанням, для чого, розуміючи, мабуть, що, скоріш за все, не просто так, що це база, яка буде готуватися до чогось. У 2022 році все воно і сталося – за день ці хлопці вже у Херсоні.

Рубікон був, саме 2014 року. Я чекаю і я думаю, що ті люди, які там з українським серцем – не тому, що українською мовою розмовляють, а саме європейським нормальним серцем, у душі своїй вільні люди – просто чекають цей момент, коли це все станеться. Зрозуміло, для цього треба щось робити.

Я на своєму фронті, так званому спортивному, це роблю, підтримую на сьогоднішній момент у тому числі ті заходи, які ми у Херсоні створюємо. Якщо хтось із хлопців зараз сидить на фронті, дивиться там телевізор, побачить мене – можливо, йому цікаво буде мене послухати про спорт і відволіктися від тієї жесті, яка відбувається зараз, – сказав Головко.