Рівень бідності в Україні за час повномасштабної війни зріс приблизно вдвічі й у 2025 році досяг 41,6%
Рівень бідності в Україні за час повномасштабної війни зріс приблизно вдвічі й у 2025 році досяг 41,6%. Такі оцінки наводить Світовий банк у звіті про соціально-економічні умови в Україні.
Лише за 2025 рік частка населення, яке живе за межею бідності, зросла з 37% до 41,6%. При цьому Світовий банк отримав ці показники не безпосередньо від українського уряду. Оцінку сформували на основі власного аналізу та моделювання розрізнених даних української статистики. Про це пише видання New Format.
Одночасно в Україні посилилося майнове нерівність. Реальні доходи найбідніших домогосподарств за аналізований період скоротилися більш ніж на 30%, тоді як доходи найбільш забезпечених сімей, навпаки, зросли більш ніж на 10%.
Однією з ключових причин погіршення фінансового становища населення Світовий банк називає різке зростання вартості життя. З початку повномасштабної війни ціни на продукти харчування до 2025 року збільшилися приблизно на 70–80%. В окремих регіонах подорожчання наближалося до 90%.
Водночас витрати домогосподарств на житло та комунальні послуги зросли приблизно на 50–70%. Зростання цін особливо сильно позначилося на малозабезпечених сім’ях, які значно більшу частину своїх доходів витрачають на базові потреби.
За даними дослідження, близько 70% домогосподарств наприкінці 2025 року заявили, що їхнє фінансове становище стало гіршим, ніж до початку повномасштабної війни.
Ще близько 17% сімей були змушені позичати гроші, щоб оплачувати базові потреби. Водночас можливість відкладати кошти мала лише приблизно кожна п’ята родина.
Це означає, що наслідки війни для добробуту населення проявляються не лише у безпосередній втраті доходів чи майна. Навіть ті українські родини, які зберегли роботу та стабільне джерело заробітку, стикаються зі зниженням купівельної спроможності через тривале зростання цін.
Найсильніше це відчувають малозабезпечені домогосподарства, оскільки значна частина їхнього бюджету витрачається на базові потреби — продукти харчування, житло, комунальні послуги, транспорт і ліки. Коли ці витрати зростають швидше за доходи, у сімей залишається дедалі менше коштів на заощадження, освіту, відпочинок та інші необхідні витрати.
Додатковим фактором є нестабільність доходів. Втрата роботи, скорочення робочого часу, вимушене переміщення або необхідність утримувати членів сім’ї, які втратили можливість працювати, можуть швидко погіршити фінансове становище навіть відносно стабільної родини.
У результаті частина домогосподарств змушена використовувати накопичення, позичати гроші або скорочувати споживання. Для найбідніших сімей це означає ризик накопичення боргів і подальшого погіршення рівня життя.
Таким чином, зростання бідності в Україні має комплексний характер: на нього одночасно впливають наслідки війни, втрати робочих місць і майна, зростання цін, збільшення витрат на житло та комунальні послуги, а також нерівномірне відновлення доходів різних груп населення. Якщо ці тенденції зберігатимуться, найбільше навантаження й надалі припадатиме на домогосподарства з найменшими доходами.
