Михайло СМОЛОВИЙ: "У свої 25-30 хвилин Ярмоленко продуктивніший, ніж Гуцуляк за повний матч"

Футбольний блогер Михайло Смоловий порівняв Андрія Ярмоленка та Олексія Гуцуляка за показниками креативу.

"Схоже, потрібен додатковий переклад першої частини:

• мова не про кращість чи гіршість в абсолюті. Мова про те, що Ярмоленко в нинішньому віці аж ніяк не перетворюється на посміховисько чи гравця, який уже нічого не здатен дати команді, як деякі інші ветерани після 30. Не буду тикати пальцями
• Андрій проводить свої обмежені хвилини на рівні, який перевищує рівень 90-100% вінгерів УПЛ, якщо брати їхні повні ігри
• ще раз акцентую на "своїх хвилинах". У мене немає ніякої впевненості, що він здатен тримати цей темп протягом усього матчу, але його цінність у ті 25-30 хвилин наприкінці гри беззаперечна

Підсумуємо: у відведеному минулого сезону тренерами для Андрія часі немає натяків на "лишилося тільки ім’я". Він стабільно рухається та відкривається під партнерів. Тепер подивімося, що цей рух дає команді.

Безумовно, і Гуцуляк перебуває на елітному рівні створення небезпеки біля чужих воріт. Це не є предметом дослідження. Але у свої 25-30 хвилин Ярмоленко продуктивніший, ніж Гуцуляк за повний матч. Навмисне брав лише показники з гри, без пенальті. За голами та асистами з гри Андрій випереджає серед вінгерів навіть Мендосу. Ярмоленко - 100-й перцентиль. Точніше, ніхто серед вінгерів УПЛ не має вищого показника NP голів + асистів із гри (0.80).

Щільність показників дійсно вражає:
• 98-й перцентиль за xGChain (0.92)
• 98-й перцентиль за Goal Ending Sequence (1.19)

Тому користь Ярмоленка навіть у 36 років вражає й цілком відповідає очікуванням від футболіста з прізвищем Ярмоленко. Так, лише 25-30 хвилин. Але це дуже якісні 25-30 хвилин за мірками УПЛ.

Молодий Ярмоленко дійсно був схожий на нинішнього Гуцуляка. За часів Реброва, а пізніше й Хацкевича, він часто опускався нижче, сам просував м’яч в атаку та мав чимало просувань в останній п’ятій поля. Зараз це траплялося хіба в єврокубках. В УПЛ подібного, цілком очікувано, стало значно менше.

Його роль із віком стала менш об’ємною за функціями та поступово трансформувалася в ресивера - гравця, якому доставляють м’яч, а не гравця, який сам його доставляє. Звідси й епізодичні спроби використовувати Андрія атакувальним півзахисником або навіть нападником, адже поєднання його футбольних і фізичних якостей це дозволяє.

А от Гуцуляк м’яч тягає вздовж і поперек поля. Половина його передач виконується за межами фінальної третини. У Ярмоленка ця частка на 10% менша. Загалом у Гуцуляка очікувано більші обсяги просування м’яча у фінальній третині. Саме тому порівнювати їх потрібно не як однакових вінгерів, а як футболістів із різними функціями. Гуцуляк створює певний обсяг роботи, Ярмоленко переважно концентрує результат. Один частіше допомагає доставляти м’яч у небезпечні зони, інший значно частіше завершує атаки або бере безпосередню участь у голах. І це, мабуть, найголовніше. Андрій уже не той футболіст, який десять років тому тягнув гру на собі від центрального кола до штрафного майданчика. Але він і не став ветераном, який просто дограє кар’єру за рахунок імені. Його роль змінилася, проте ефективність у вирішальній фазі атаки залишилася елітною. Саме тому навіть у 36 років Ярмоленко все ще здатен давати команді в атаці більше, ніж абсолютна більшість вінгерів УПЛ", - переконаний Смоловий у власному телеграм-каналі.