"Висновки після поєдинку в Любліні не зроблені". Екс-захисник "Динамо" виніс вердикт команді після вильоту з Ліги Європи
Колишній захисник зіркового "Динамо" 80-х років Володимир Горілий для UA-Футбол оцінив гру "біло-синіх" у матчі-відповідді 2-го кваліфікаційного раунду Ліги Європи проти грецького ПАОКа, який завершився черговою поразкою з рахунком 0:2.
- З перестановкою гравців нічого не змінюється. Перетасували весь захист, але помилки нікуди не поділися. Ваші враження від гри оборони?
- Після першого матчу всі фахівці говорили про кричущі помилки оборони "Динамо", особливо про гру Біловара. І всі чекали, чи вистачить сміливості у Костюка не виставляти Біловара на матч у Салоніках, розуміючи, що результат команди важливіший, ніж догодити комусь. Тренер перед грою говорив про плани А, В і С, але не передбачив плану кінцівки. А вона виявилася сумною. Один гравець ПАОКа вирішив результат поєдинку завдяки високій майстерності. На жаль, у "Динамо" немає такого майстра, який самотужки може вирішити результат протистояння.
- Тіаре після тривалої перерви грав у парі з Кендзьорою, але це не додало надійності грі оборони. Сенегальський захисник часто відбирав м’ячі з порушеннями, затримуючи суперника руками або штовхаючи в спину.
- З його високим зростом і фізичними даними відбір потрібно робити чисто. Може, справді давно не грав у стартовому складі й втратив ігровий тонус, і одразу ж у такому матчі виглядав не зовсім впевнено. Це ж не УПЛ, а зовсім інший рівень. А коли Константеліас забивав другий м’яч, то обіграли й Тіаре, й Кендзьору. Грек показав свою найвищу майстерність і слабкість гри в обороні. А звідки він почав рух углиб оборони? З центру поля. Подивіться, як Бражко легким бігом гнався за Константеліасом. Не встигаєш — зроби тактичний фол, щоб зупинити просування. Бракує зрілості й хитрості. У підсумку вина за гол лежить не тільки на захисті, а й на півзахисті.
- Перший тайм не віщував жодних неприємностей для "Динамо", чи не так?
- Так, 45 хвилин минули за абсолютно рівної гри, "Динамо" навіть більше володіло м’ячем та ініціативою. Нічого не дозволили створити супернику, щоправда, й самі в атаці не мали моментів. Була надія, що в другому таймі може статися щось хороше для киян. Але гол наприкінці першого тайму, мабуть, морально зламав команду. А другий, одразу після перерви, просто "вбив" надію й поставив усе на свої місця.
- Щодо першого голу — величезні претензії до Волошина.
- Так грати — це неподобство. Зачепили тобі ногу, і ти відразу кривишся та вимикаєшся з гри. А потім, коли гравець уже б’є по воротах, ти згадуєш, що треба висуватися на того, хто б’є. За такі дії потрібні висновки. Це гол як з копірки — третій забитий м’яч у першому матчі. Так само нападник прийняв м’яч перед штрафним майданчиком, просунувся без перешкод і пробив у кут. А де, крім Волошина, два центральні півзахисники, які повинні закривати цю зону? Як бачимо, висновки після поєдинку в Любліні не зроблені. Тактика на низькому рівні. Ніхто не грає на підборі перед штрафним майданчиком.
- Ззаду провал, а попереду — без надії. Десь загубився Пономаренко.
- Як я вже казав вище, рівень єврокубків — це не УПЛ, де тобі багато чого дозволяють робити. Так, він старається, йде вперед, іноді відтягується у пошуках м’яча, але ніяк не може забити, через це нервує, злиться, і тому не виходить. Йому потрібно забити, щоб розкріпачитися та знову відчути впевненість. У першому матчі був чудовий шанс, і він його створив сам, але незрозумілим чином перед порожніми воротами влучив у штангу. І, звісно, заважає цей галас навколо його придбання провідними клубами Європи. Це нападник штрафного майданчика, де він може прорватися, зіграти на випередження, вчасно підставити голову чи ногу. Словом, перспективний, але на короткий час потрапив у стан невизначеної нестабільності.
- За підсумками двох матчів найсильніший проходить далі.
- Так, треба визнати: греки за майстерністю, особливо за індивідуальною, виявилися сильнішими. Особливо вразила майстерність ударів з-за меж штрафного майданчика. Вони продемонстрували це і в першій, і в другій грі. Все закономірно. Поки що рівень "Динамо" — це, у кращому разі, Ліга конференцій. Але, якщо згадати, то навіть у цьому турнірі рік тому вони грали дуже невдало.
Фото: ФК "Таврiя"
